Непоти́зм (італ.nepotismo від лат.nepos, род. відм.nepotis — «онук», «племінник») — надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Одна з частин політичної корупції, різновид фаворитизму. Інша назва — кумівство, тобто «потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі».[1] Походить від практики роздачі римськими папами прибуткових посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам.
Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
Нестерович В.Ф. Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України: Монографія / В.Ф. Нестерович. Луганськ: РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, 2010. 752 с.
В. Ребкало. Непотизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.499 ISBN 978-966-611-818-2