Нижньо-Волзький край (рос.Нижне-Волжский край) — адміністративна одиниця РРФСР, що існувала 21 травня 1928 — 10 січня 1934 року (21.05.1928 — 11.06.1928 під назвою Нижньо-Волзька область).
11 червня 1928 року область була перейменована на Нижньо-Волзький край[3]. Адміністративним центром краю в 1928 — 1932 роках був Саратов, в 1932 — 1934 - Сталінград[3].
23 липня 1928 постановою ВЦВК затверджена адміністративно-територіальна структура, що включала до свого складу 8 округів, 76 районів (без урахування районів АРСР Німців Поволжя, Калмицької автономної області) і чотирьох міст, безпосередньо підпорядкованих крайвиконкому: Саратова, Сталінграда, Вольська і Астрахані[5].
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року округи були скасовані на всій території СРСР - край став ділитися на райони.
1 квітня 1932 ВЦВК ухвалив «приєднати до Нижньо-Волзького краю Ягідно-Полянський район в існуючих межах до складу АРСР Німців Поволжя»[6].
↑Постановление ВЦИК и СНК РСФСР от 21.05.1928 «Об образовании Нижне-Волжской области»
↑ аб Постановление ВЦИК и СНК РСФСР от 11.06.1928 «О переименовании Нижне-Волжской области в Нижне-Волжский край»
↑Постановление Президиума ВЦИК от 28.06.1928 «О вхождении АССР Немцев Поволжья в состав Нижне-Волжского края»
↑ Нижневолжский край • Большая российская энциклопедия - электронная версия. bigenc.ru. Дата обращения 4 января 2018.
↑О Перечислении по Нижне-Волжскому краю Ягодно-Полянского района в состав АССР Немцев Поволжья
↑Постановление ВЦИК от 10.01.1934 «О разделении Нижневолжского края на Саратовский край с центром в г. Саратове и Сталинградский край с центром в г. Сталинграде»
.svg){kind=small}
,_Emblem_of_Russia_(1991%E2%80%931992).svg)
