Но́йдорф (нім. Neudorf) — сучасне Нове Село (сільська рада Болехівці Дрогобицький район). Рік виникнення — 1783^[1]. У 1783—1940 рр. — німецька сільськогосподарська колонія.

Поселення було одним з багатьох поселень створених під час колонізаційної програми Йосифинської колонізації, розпочатої австрійським імператором Йосифом II, починаючи з 1781 року. Будинки і господарські будівлі будувались в селах на околицях, а ділянки землі були призначені на кожен будинок. Імператор Йосиф II запросив німецьких фермерів мігрувати в Галичину. Обладнання для ферм, насінне зерно і все необхідне, щоб почати землеробство було надано урядом.

В 1783—1793 на території Самбірського циркулу було закладено 8 німецьких колоній, серед них і Нойдорф. Остання виникла на «частині королівських маєтностей» по сусідству з українським селом Болехівці. Засновники — 32 сім'ї протестантів. Існували каплиці, пізніше кірха. Етимологія топоніма проста: нім. Ной — нове, дорф — село. В 1935р поселення покинуло 34 німецьких сімей.

1 серпня 1934 р. було створено гміну Нойдорф в дрогобицькому повіті з центром в селі Нойдорф.^[2]. В 1934 р. територія гміни становила 92,30 км². Населення гміни станом на 1931 рік становило 8383 осіб. Налічувалось 1556 житлові будинки^[3].

25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Нойдорф перейменовано на Польміновіце (пол. Polminowice).^[4]

Станом на 01.01. 1939 в колонії проживало 340 німців та 160 українців.^[5]
У 1940 р. німців виселили до Ватерґав.

В радянський період село називалося «Новосілки»

• Карта «Німецькі поселення Галичини. 1939 рік»
• Тут німці — наші засновники/Neudorf before and after

• Гассендорф
• Йозефсберґ
• Кьоніґсау
• Брукенталь
• Норік