Верхів'я Нурця випрямлене і регульоване. Глибина русла не перевищує 1,4 м, а ширина річища зростає від 3,2 м до 7 м. Наявне водосховище поблизу села Ріпчиці.
На ділянці до Бранська русло річки місцями звужується до 4 м і врізається у дно долини, що спричинено процесом ерозії внаслідок неправильно проведених меліораційних робіт. У той же час глибина Нурця в деяких місцях перевищує 3 м.
У нижній частині течії ширина природного звивистого русла досягає 20 м. Проте річка мілкішає до глибини 0,7–1,8 м. По берегах є численні дерева. Береги розмаїті, утворені гравієм та камінням.
Безперервність русла переривається через розташування 3 малих гідроелектростанцій: Цехановець, Кучин, Костри-Подсендковента. Збудовані також і пороги висотою 2,2–2,4 м. За відсутності рибних сходів вони перешкоджають міграції й нересту риб.
На річці в Ботьках та Бранську є два водоміри Інституту метеорології та водного господарства. У 1961—1985 роках у Козарах також розташовувався водомір, на два кілометри нижче за течією від Цехановця.
Верхня течія річки до Бранська належить до української етнічної території, хоча деякими авторами неправильно називаться білорусько-українською етнічною межею замість фактичної межі — річки Нарва.[1]