Нуристанські мови

Нуристанські мови нуристані
Поширені:	Нуристан
Класифікація:	Індо-європейські мови  Індо-іранські мови   Нуристанські мови
Групи:	—
Кількість носіїв:	близько 130 тис.

Нуристанські мови (пушту نورستاني, також кафірські мови) — одна з трьох груп індоіранської мовної сім'ї, поряд зі значно більшими індоарійською та іранською групами.^[1][2][3] мовами нуристані володіють близько 130 000 мовців, переважно у східному Афганістані та кількох сусідніх долинах у провінції Хайбер-Пахтунхва та району Читрал у Пакистані. Регіони розселення мовців нуристані переважно гори Південного Гіндукушу, річки Алінгар на Заході, річки Пеш у центрі, та річок Ландай Сін і Кунар на сході.

Мови часто плутали між собою, перш ніж почали вважати їх третьою групою в індоіранській сім'ї.

• Аскуну (Ашкун) 40 000 мовців
• Камката-вірі (Башґалі, включає діалекти Ката-варі, Камвірі та Мумвірі) 40 000 мовців
• Васі-іарі (Прасуні) 8000 мовців
• Треґамі (Ґамбірі) 3500 мовців
• Вайґалі (Калаша-аля) 12 000 мовців
• Зем'які 500 мовців

Мови Нуристані не були описані в літературі до 19 сторіччя. Попередня назва регіону була Кафірістан і мови називалися кафірі чи кафірістані, але терміни були замінені на поточні після поширення ісламу в регіоні у 1896 році.

Існує три теорії про походження мов нуристані та їхнє місце серед індоіранських мов:

• після досліджень Джорджа Морґенстерна, нуристані, почали вважатися однією з трьох основних підгруп індоіранських мов (поряд з іранською та індоарійською);
• пропозиції, що нуристані може бути гілкою індо-арійської підгрупи, через очевидну схожість з дардськими мовами
• також було висунуто гіпотезу, що група нуристані виникла в рамках іранської підгрупи, а потім зазнала впливу індоарійських мов, таких як дардська.

Мовами нуристані розмовляють племена в ізольованому гірському районі Гіндукуш, який ніколи не мав жодної  центральної влади у наш час. Цей район розташований вздовж північно-східного кордону території сучасного Афганістану та прилеглих частин північно-західної частини сучасного Пакистану. Поки що, ці мови не отримали належної уваги лінгвістів. Враховуючи дуже малу кількість мовців, вони повинні вважатися такими, що перебувають під загрозою зникнення.

Багато хто з людей нуристані тепер говорить іншими мовами, такими як Дарі та Пушту (дві офіційні мови Афганістану) та чітралі у Пакистані.

Структура речення більшості мов нуристані суб'єкт–об'єкт–дієслово (SOV) Порядок слів, як і у більшості інших індо-іранських мов, і відрізняється від сусідніх Дардсько-Кашмірських мов, у яких поряд слів — V2.

• Decker, Kendall D. (1992) Languages of Chitral. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan, 5. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. ISBN 4-87187-520-2
• Grjunberg, A. L. (1971): K dialektologii dardskich jazykov (glangali i zemiaki). Indijskaja i iranskaja filologija: Voprosy dialektologii. Moscow.
• Morgenstierne, Georg (1926) Report on a Linguistic Mission to Afghanistan. Instituttet for Sammenlignende Kulturforskning, Serie C I-2. Oslo. ISBN 0-923891-09-9
• Jettmar, Karl (1985) Religions of the Hindu Kush ISBN 0-85668-163-6
• J. P. Mallory, In Search of the Indo-Europeans: Language, Archaeology and Myth, Thames and Hudson, 1989.
• James P. Mallory & Douglas Q. Adams, «Indo-Iranian Languages», Encyclopedia of Indo-European Culture, Fitzroy Dearborn, 1997.
• Strand, Richard F. «NURESTÂNI LANGUAGES» in Encyclopædia Iranica

• Памірські мови
• Дардські мови
• Нуристанці
• Провінція Нурістан

• Reiko and Jun's Japanese Kalash Page
• Hindi/Urdu-English-Kalasha-Khowar-Nuristani-Pashtu Comparative Word List
• Richard Strand's Nuristân Site — вебсайт, який є головним джерелом інформації з лінгвістики та етнографії Нуристану та сусідніх районів.