Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Ністру (цинут)

Цинут Ністру

Ținutul Nistru

Герб цинуту
Адм. центр Кишинів
Країна Румунське королівство
Регіон Бессарабія, Буджак
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне
Площа
 - повна
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування 1938 Редагувати інформацію у Вікіданих
Положення цинуту Ністру у межах тодішньої Румунії
Положення цинуту Ністру у межах тодішньої Румунії

Положення цинуту Ністру у межах тодішньої Румунії

Ні́стру (рум. Ținutul Nistru) — один із десятьох цинутів Румунського королівства з адміністративним центром у Кишиневі. Містився на частині території Бессарабії та Буджака.

Історія

Цинут утворено 1938 року згідно з румунським декретом-законом про адміністративну реформу від 13 серпня 1938 (Monitorul Oficial, №187 від 14 серпня 1938)[1]. Назва перекладається з румунської як Дністер, уздовж якого і простягалася ця провінція. Цинут об'єднав в одне утворення чотири колишні жудці Королівства Румунія: Четатя-Албе (з центром у Білгороді-Дністровському), Лепушна (центр у Кишиневі), Оргіїв (центр Оргіїв) та Тягиня (Бендери).

Цинут припинив існування наприкінці червня 1940 року внаслідок вступу Червоної Армії у Бессарабію та Північну Буковину.

Адміністративно-територіальний устрій

На чолі цинуту стояв королівський резидент, який призначався указом короля на 6 років. Він представляв Уряд Румунії, забезпечував виконання рішень Уряду та збереження порядку і громадського спокою. Йому підпорядковувався ряд департаментів, які керували усіма сферами життя на ввіреній території. Далі за ієрархією йшли повіт, пласа (претура), комуна. Повітом управляв префект, який призначався указом короля з числа професіональних чиновників. Префектові підлягали і всі посадовці МВС, що працювали у повіті. Керівництво повіту й претури здійснювало контрольні функції, щоб розвантажити інші структури влади від зайвої роботи. Комуни було поділено на сільські і міські, а останні — на муніципії (більш ніж 50 000 осіб, центри цинутів), повітові центри та звичайні. Ними керували примари і комунальна рада, що складалася з 3-12 членів, які обиралися строком на 6 років, та осіб, призначуваних префектами повіту з правом дорадчого голосу. Присутність радників на засіданнях була обов'язковою. Платні у них не було, оплачувалася тільки їхня участь у засіданнях. Рада мала право затверджувати бюджет, брати кредити і залучати інвестиції. Примари, яких раніше обирали, тепер теж призначалися на 6 років. Їхні права (як і префектів) розширилися, вони включили частину повноважень комунальних та повітових рад. Однак примар ніс і велику відповідальність перед законом за завдавання будь-якого збитку місцевим органам влади або приватним особам. Селами, віддаленими від центру комуни, управляли делегати, наділені правом розв'язувати адміністративні питання.[1]

Див. також

Примітки

  1. а б Административно-территориальная реформа 1938 г. в Бессарабии (рос.)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya