Озерки — село в центральній частині району, у степовомуКриму. Село розташоване на лівому березі річки Стальна, що впадає в Сиваш. Висота над рівнем моря — 8 м[2]. Сусідні села: Стальне на іншому боці річки, Суміжне (2 км на північ). Відстань до райцентру — близько 10 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.
Історія
Вперше село згадується у Камеральному Описі Криму…1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханстваБарон входив до Дип Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[3].
Згідно з Відомістю про усі селища, що в Перекопському повіті перебувають… від 21 жовтня1805 року в селі Барин числилося 14 дворів, 103 жителів — кримських татар, 9 ясир і 28 циган[6]. На військовій топографічній карті Кримського півострова, складеній у 1817 році генерал-майоромСеменом Олександровичем Мухіним в селі Барин нараховується 13 дворів[7]. На топографічній карті півострова Крим полковника Бєтєва і підполковника Оберга, виданій Військово-топографічним депо у 1842 році село позначене позначкою «мале село» (менше п'яти дворів)[8]. У Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року, складеному за результатами VIII-ї ревізії 1864 року, Барин, який після земської реформиОлександра II був приписаний до Байгончекської волості — власницьке татарське село на 10 дворів і 38 мешканців[9]. На трьохверстовій карті Криму 1865–1876 селище Барин позначене дванадцятьма дворами[10]. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1889 рікБарин-Татарський — 18 дворів, 80 мешканців.
Після земської реформи 1890 року Барин-Татарський був віднесений до Ак-Шейхської волості. За всеросійським переписом 1897 року в селі Барин мешкало 495 жителів, з низ 273 німці, 98 православних і 96 кримських татар. Згідно з Календарем і Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі Барин числилося 229 жителів у 45 дворах (але можливо мова йшла про Барин-Німецький)[11]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Барин Татарський[12].
↑Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. ISBN 966-7503-22-4(рос.)
↑З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. ISBN 966-7503-22-4(рос.)
↑Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org(рос.)
↑Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4(рос.)
↑Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. ISBN 966-7503-22-4(рос.)