Село Олександрівка знаходиться в місці злиття річок Мокрий Мерчик і Сухий Мерчик в річку Мерчик. На річці Мокрий Мерчик велике водосховище, за 1,5 км вище по течії — колишнє село Хорунже. До села примикають урочища Чапаєвське і Шевченківка. На північному заході до села примикає великий лісовий масив. На південному сході — сади. Поруч проходить автомобільна дорога Р22.
Історія
За даними на 1864 рік у власницькому селі Старомерчанської волостіВалківського повіту, мешкало 448 осіб (214 чоловічої статі та 234 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існувала православна церква.[1]
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1139 осіб.[2]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв − 50 людей[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до Богодухівської міської громади[4].