|
Ольга Петі
Ольга Петі або Софі Балаховська-Петі (нар. 16 березня 1870 — пом. 1966) — французький юрист українського походження[2]. Вона вважається першою жінкою, яка склала юридичну присягу у Франції. Вона також відома допомогою російським емігрантам, які оселилися в країні після Російської революції. Ранні рокиОльга Петі народилася як Шейна Леа Балачовська 16 березня 1870 року в Корсуні (сучасний Корсунь-Шевченківський, Україна)[3], Російська імперія, у родині Герца та Клари Балачовських. Її батько був промисловцем. Вона переїхала до Парижа, щоб вивчати право на юридичному факультеті паризького Університету Сорбонна[4]. Там вона зупинилася у Зінаїди Венгерової[5], у Франції її називали Софі або іноді Сонею, але повне її ім'я було Ольга[6]. 28 травня 1896 року Ольга Петі вийшла заміж за Жуля Вергіля Ежена Петі[7]. Він також був юристом і політичним журналістом[7]. Пара познайомилася на балу, організованому юридичною школою, яку також закінчив Жуль[8]. В журналі вказано, що він був її однокурсником на юридичному факультеті[9]. У той час її описували як молоду росіянку з Києва, яка познайомила його з російськими есерами[10]. Юридична присяга6 грудня 1900 року Петі склала юридичну присягу та стала кваліфікованим юристом[11][12]. Їй було 30 років. Вона склала присягу перед першою палатою Апеляційного суду Парижа під головуванням Еміля Форішона[13]. Повідомлялося, що суд був переповнений людьми, які хотіли стати свідками події, Петі супроводжував її чоловік[13]. Цю віху в історії права Франції пов'язують із Законом № 1900—1201, оприлюдненим 1 грудня 1900 року, який дозволив жінкам з дипломом ліценціата з права складати юридичну присягу та займатися професійною діяльністю[3][14].  Виникла незначна суперечка щодо її вступу до колегії адвокатів. В одному записі зазначалося, що їй дозволили скласти присягу на кілька днів раніше Жанни Шовен, остання активно виступала за законодавчу ініціативу, яка закликала жінок займатися адвокатською практикою у Франції[15]. Члени Паризької ради не захотіли, щоб Шовен стала першою жінкою-юристом у країні[15]. Юридична діяльністьПеті здобула ступінь юриста, захистивши дисертацію «Закони та постанови в штатах, де не існує поділу законодавчої та виконавчої влади»[16]. Ця робота є історичним оглядом та аналізом законів і постанов у Франції та Англії до 1688 року. Хоча вона стала першою жінкою, яка склала юридичну присягу, вона була другою, хто подав клопотання, у справі, пов'язаній з підробленими корсетами[13]. У кількох клопотаннях до Петі приєднався її чоловік, який також працював в офісі міністра в Міністерстві торгівлі, промисловості, пошти та телекомунікацій[9]. Російська революціяПісля російської революції 1917 року Петі допомагала російським емігрантам переселятися до Франції. Як і її чоловік (якого пов'язували з правим крилом Соціалістичної партії, як-от Александр Мільєран і Альбер Тома), вона симпатизувала емігрантам, особливо тим, кого вважали соціалістами-революціонерами[9]. Петі з чоловіком також зіграли важливу роль у культурному зближенні Франції та Росії[4]. Петі сприяла інтеграції російської інтелігенції у французькі політичні, літературні та культурні кола. Вона влаштовувала бали та зустрічі, щоб познайомити їх з французьким суспільством. Наприклад, вона відіграла важливу роль у створенні сім'ї Зінаїди Гіппіус і Дмитра Мережковського в Парижі[9]. Вона також допомагала філософу-екзистенціалісту Леву Шестову та його родині, а також Івану Буніну, який став першим росіянином, нагородженим Нобелівською премією з літератури[17]. Шестов був особливо близький з Петі. Її брат Данило був одружений із сестрою філософа Софією Шварцман[9]. Примітки
Посилання |
||||||||||||||||
.svg){kind=small}
