2 березня1994 року указом Президента Російської Федерації Б. Н. Єльцина «Про державні нагороди Російської Федерації»[1] був заснований ряд державних нагород — орденів, медалей та відзнак, серед яких орден Мужності.
Указом Президента Російської Федерації від 7 вересня2010 року № 1099 «Про заходи щодо вдосконалення державної нагородної системи Російської Федерації»[2] затверджені статут та опис ордену.
Указом Президента Російської Федерації від 16 грудня2011 року № 1631 «Про внесення змін до деяких актів Президента Російської Федерації»[3] до статуту ордена була внесена зміна щодо можливості представлення до звання Героя Російської Федерації особи, нагородженої трьома орденами Мужності, при здійсненні ще одного подвигу чи іншого мужнього і самовідданого вчинку; також був уточнений опис стрічки ордена Мужності у вигляді розетки.
Статут ордена
1. Орденом Мужності нагороджуються громадяни, що проявили самовідданість, мужність і відвагу при охороні громадського порядку, у боротьбі зі злочинністю, при рятуванні людей під час стихійних лих, пожеж, катастроф та інших надзвичайних обставин, а також за сміливі та рішучі дії, вчинені при виконанні військового, громадянського чи службового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.
2. Орденом Мужності можуть бути нагороджені іноземні громадяни, що проявили самовідданість, мужність і відвагу при рятуванні громадян Російської Федерації під час стихійних лих, пожеж, катастроф та інших надзвичайних обставин за межами Російської Федерації.
3. Нагородження орденом Мужності може бути проведено посмертно.
3-1. Особи, нагороджені трьома орденами Мужності, при здійсненні ще одного подвигу чи іншого мужнього і самовідданого вчинку можуть бути представлені до звання Героя Російської Федерації.
Для особливих випадків і можливого повсякденного носіння передбачено носіння мініатюрної копії знака ордена Мужності, яка розташовується після мініатюрної копії знака ордена Нахімова.
При носінні на форменому одязі стрічки ордена Мужності на планці вона розташовується після ордена стрічки Нахімова.
На цивільному одязі носиться стрічка ордена Мужності у вигляді розетки, що розташовується на лівій стороні грудей.
Опис ордена
Знак ордена Мужності зі срібла. Він являє собою рівнокінцевий хрест із заокругленими кінцями, рельєфним бортиком по краю і рельєфними променями. У центрі — рельєфне зображення Державного герба Російської Федерації.
На зворотному боці, по горизонталі, — рельєфний напис: «МУЖЕСТВО», виконаний стилізованими літерами, та номер знака ордена. По краю — рельєфний бортик. Відстань між кінцями хреста — 40 мм.
Знак ордена за допомогою вушка і кільця з'єднується з п'ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою, муаровою стрічкою червоного кольору з білими смужками уздовж країв. Ширина стрічки — 24 мм, ширина смужок — 2 мм.
Мініатюрна копія знака ордена Мужності носиться на колодці. Відстань між кінцями хреста — 15,4 мм, висота колодки від вершини нижнього кута до середини верхньої сторони — 19,2 мм, довжина верхньої сторони — 10 мм, довжина кожної з бічних сторін — 16 мм, довжина кожної із сторін, що утворюють нижній кут , — 10 мм.
При носінні на форменому одязі стрічки ордена Мужності використовується планка висотою 8 мм, ширина стрічки — 24 мм.
На стрічці ордена Мужності у вигляді розетки кріпиться мініатюрне зображення знака ордена з металу сріблястого кольору. Відстань між кінцями хреста — 13 мм. Діаметр розетки — 15 мм.
Особливості нагородження
Згідно із загальним положенням щодо державних нагород Російської Федерації, можливе повторне нагородження орденом Мужності за здійснення подвигу, виявлені мужність, сміливість і відвагу. Так, підполковник, Герой Російської Федерації Андрій Валентинович Воловіков[4] і полковник міліції Олексій Вікторович Новгородов удостоєні чотирьох орденів.[5]
