Отто Георг Тірак (нім.Otto Georg Thierack) — німецький державний діяч, групенфюрерСА (1942). Президент Народної судової палати (1936—1942), рейхсміністр юстиції Німеччини (1942—1945).
У 1918 році демобілізований; практикуючий юрист в Лейпцигу. У 1920 вступив на державну службу асессором. У 1921 призначений громадським обвинувачем земельного суду в Лейпцигу, в 1926 — Вищого земельного суду в Дрездені.
Після приходу до влади нацистів в 1933 році призначений міністром юстиції Саксонії. У 1935 став віце-президентом Імперської судової палати в Лейпцигу і уповноваженим Імперського міністерства юстиції щодо уніфікації земельної юстиції. При створенні посади президента Народної судової палати 1 травня 1936 призначений її президентом.
З серпня 1939 по квітень 1940 року служив в армії, капітан. 24 серпня 1942 призначений імперським міністром юстиції і президентом Академії німецького права.
21 квітня 1943 року санкціонував депортацію польських і єврейських в'язнів з тюрем Імперського міністерства юстиції в концтабори.
Зберіг посаду в урядіК. Деніца. У травні 1945 заарештований британськими військами. Мав постати перед американським процесом над нацистськими суддями, проте наклав на себе руки в таборі для переміщених осіб Зеннелагер.
Fred Duswald: Zur Bewertung des Volksgerichtshofs, in: Rolf Kosiek / Olaf Rose (Hgg.): Der Große Wendig, Band 4, Edition Grabert im Hohenrain-Verlag, 3. Aufl., Tübingen 2017, S. 244–254
Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934