Офіційна емблема НАТО

Офіційна емблема НАТО
Версії
логотип НАТО
Деталі
Затверджений	14 жовтня 1953 року
Девіз	Animus in consulendo liber
Використання	міжнародне

Офіційна емблема НАТО (англ. Official emblem of NATO) — офіційна емблема^[1] міжнародної організації НАТО^[2][3] з колом символізуючим єдність та співпрацю тодішніх 19 країн Північноатлантичного альянсу^[4], де стилізована «троянда вітрів» компасу вказує на спільний шлях до миру, що обрали собі країни-члени НАТО^[2][3]. Зображується білого кольору «компас» на темно-синьому тлі^[2][3][4][5]. Зазначена емблема використовується як герб, і на прапорі НАТО^[1].

Держсекретар Канади з зовнішніх зв'язків Лестер Пірсон мав невдалий намір представити ескіз емблеми НАТО на сесії Північноатлантичної ради в Лісабоні. У серпні 1952 р. це питання було передано у робочу групу з питань інформаційної політики НАТО, яка рекомендувала Північноатлантичній раді емблему для прапора НАТО^[1].

Багато проектів емблеми були представлені, серед них срібний геральдичний щит з 14 зірками. Де щит символізував захист і заступництво, а дві сині смуги представляли Атлантику, і 14 зірок означали 14 тодішніх членів молодої організації НАТО. Але така конструкція вимагала постійних змін герба, щоразу як нові члени приєднувалися до Альянсу. Запропоновані ескізи не були прийняті^[1].

Ідею дизайну зазначеної емблеми для прапору запропонував працівник Міжнародного секретаріату НАТО^[1][4].

Тоді Північноатлантична рада виклала рекомендації для вибору емблеми НАТО для використання на прапорі. На їх думку емблема повинна бути доволі простою й вражати дизайном, ілюструвати традиції та ідеали співтовариства, що об'єднують членів НАТО^[1]. Після невизначеності емблема НАТО остаточно була прийнята Північноатлантичною радою 14 жовтня 1953 р.^[1]. А 28 жовтня 1953 р. Перший Генеральний секретар НАТО Гастінгс Ісмей публічно оголосив, що Північноатлантична рада прийняла дизайн для офіційної емблеми НАТО. І він пояснив, що символіка герба може бути описана як «чотирипроменева зірка, що представляє компас, який тримає нас на правильному шляху до миру, а коло представляє єдність, яка пов'язує 14 країн НАТО, синє ж тло представляє колір Атлантичного океану»^[1].

Тодішній Генеральний секретар НАТО пан Поль-Анрі Спаак згідно з геральдичною традицією попросив посла Бельгії в НАТО (у 1952–1976 роках) Андре де Старка підібрати для Північноатлантичного альянсу відповідне гасло. Андре де Старк пригадав фразу латинською мовою зі свого дитинства під час подорожі в католицьку Італію, перебуваючи у Сан-Джиміньяно. Отже, гасло НАТО вигадав пан Андре де Старк: «У раді дух вільний»^[en] лат. Animus in consulendo liber^[4].^[6]

Даний символ НАТО був ухвалений Північноатлантичною радою НАТО у жовтні 1953 року як офіційний символ Північноатлантичного альянсу^[5]. Після чого в м. Парижі відбулася церемонія першого підняття прапору^[4].

У публікації в «Нью-Йорк Таймс» 29 січня 1958 р. офіційний представник НАТО писав:

Насправді, ґеральдично емблема на щиті має восьмипроменеву зірку (клини) з прямими лініями, які перетинаються в одній точці, що представляє чотири напрямки компасу ... організація була заснована щоби без використання війни зупинити комуністичну агресію в Європу ... продовжувати наполегливо радянський розпад, що є найнадійнішим мірилом успіху НАТО

З моменту свого створення, емблема НАТО була модернізована лишень один раз^[1].

• Прапор НАТО

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Офіційна емблема НАТО

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військові емблеми НАТО

• «Довідник НАТО», Public Diplomacy Division, Brussels-Belgium, 2006 р. ISBN 92-845-0184-9 (укр.)
• «Довідник НАТО», Office of Information and Press, Brussels-Belgium, 2001 р. ISBN 92-845-0166-X (укр.)

• «The Birth of the Emblem», на офіційному сайті НАТО (англ.)
• «Історія виникнення та сучасний стан НАТО», Офіційний сайт міста Первомайськ (укр.)
• «Эмблема и девиз НАТО» (рос.)