За однією з версій назва села походить від слів «пара» тобто — двоє, та «пси» — собаки.
На користь цієї версії свідчить легенда про походження назви села Опарипси, Дубенського району Рівненської області, яка пояснює досить незвичну назву села так: воно було придбане у власність за пару добрих псів.
Цілком імовірно, що козацькі дозори, які патрулювали рівнинну місцевість з півночі від Паволочі (в напрямку Парипс) брали з собою пса або пару псів, а для перепочинку зупинялися в поселенні біля річки Кам'янка. Згодом жителі Паволочі стали називати ці дозори та жителів поселення — парипсянами, а саме поселення Парипси.
Історія
Козацька доба
22 січня1683 року можна вважати датою першої письмової згадки про село Парипси. Згадка про село Парипси у Інвентарі обезлюднених сіл, що адміністративно підпорядковувалися волосному містечкові Паволоч («ф. 15, оп. 1, спр.3 арк.37 зв.,39»)
У 1811 році генерал-лейтенант Уваров продав своїй пасербиці графині Калиновській за 320 рублів села Парипси, Малі Лисівці, Миньківці, Попільня «ф. 533, оп. 1, спр.1363, арк.. 1-10»
У 1842 році в селі при церкві св. Стефана було відкрито церковно-приходську школу, і у 1847 році в ній викладав один вчитель і навчалося п'ять хлопців «ф. 707, оп. 13, спр.557,арк.. 22-27»
1848 року відбулась судова суперечка між поміщицею Челишевою та її одруженими доньками княгинею Ольгою Огінською з роду Калиновських і Севериною Плаутіновою за ґрунти сіл Парипси, Малі Лисівці і Попільня «ф. 442, оп. 159, спр.421, арк. 1-35».
1849 року у селі було збудовано нову дерев'яну церкву св. Стефана на місці давнішої церкви 1732 року побудови.
Станом на 1860 рік у селі Парипси існувала школа, у якій навчалися двадцять учнів «ф. 127, оп. 798, спр.106, арк. 2-3».
За даними «Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн» 1886 року видання, населення села становило 1110 православних та 25 католиків.
Радянська доба
У 1918 році встановлено радянську окупацію. В 1930 році організована сільськогосподарська артіль «Вперед», згодом колгосп «Перше травня» (існував до 2006)[джерело?].
Станом на 1991 рік у селі працюють фермерське господарство «Велес-Агро», фермер Венгер О. Л., підприємці Можарівський В. М. та Пасічник В. М., а також 89 приватних господарств.
Всього в обігу 2 081,65 га. Провідними сільськогосподарськими культурами є пшениця, цукрові буряки, кукурудза, впроваджено посіви сої.
На території села діють будинок культури, лікарська амбулаторія, бібліотека, 7 магазинів.
В загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів навчається 130 дітей, викладають 18 вчителів.
Базисом для створення символів села Парипси стали історичні події козацької доби та версія щодо походження назви. При створенні символів села Парипси за основу взяті народні перекази про те, що поселення, яке розташовувалось поблизу полкового козацького міста Паволочі виконувало роль дальньої сторожової охорони, на природному рубежі — річці Кам'янка. Також на гербі села знайшли відображення такі образи: пара псів; козак; фортечний мур; орнаментальною композицією із герба Попільнянського району; срібна корона із гербом області.
Герб та хоругва були ухвалені Парипською сільською радою на 7 сесії 6 скликання 26 травня 2011 року . Герб і хоругва були розроблені Г. М. та М. Г. Гончаруками.
Герб
На щиті з фоном фортечного муру постать озброєного козака з парою псів — символ сторожі.
Щит обрамлений орнаментальною композицією з листям хмелю, квітками льону і пшеничним колоссям із герба Попільнянського району.
Увінчує щит срібна корона із гербом області.
Промовиста назва Парипси розкрита за рахунок образу пари псів біля ніг козака, символу сторожової охорони.
Зубчатий фортечний мур, озброєний козак, пара сторожових собак розкриває давню історію поселення, яке здійснювало охорону військово-адміністративної одиниці — Паволоцького реєстрового козацького полку від несподіваного нападу ворога з півночі.
Хоругва
Квадратне полотнище, розділене на дві горизонтальні смуги — жовту і чорну. У центрі жовтої смуги герб розміром в 1/3 від висоти хоругви.
Чорна смуга символізує родючі чорноземи села Парипси. Жовта смуга символізує жито. Кольори хоругви відповідають кольорам прапора Попільнянського району.
Качинський Владислав Євгенович — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
