Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Парламентські вибори у Словаччині 2020

2016 Словаччина 2023
Парламентські вибори у Словаччині 2020
150 місць у Парламенті
29 лютого 2020
Явка: 2,916,840 (65.80%)
5.98 pp
Перша партія Друга партія Третя партія
Лідер Ігор Матович Петер Пеллегріні Борис Коллар
Партія Звичайні люди Курс — соціальна демократія Ми — родина
Лідер партії з 2011 2019 2011
Попередні вибори 19 місць, 11.0 % 49 місць, 28.3 % 11 місць, 6.6 %
Виграно місць 53 38 17
Зміна місць 34 11 6
Голосів виборців 720,723 526,889 237,398
Відсоток 25.0 % 18.3 % 8.2 %
Зміна % голосів 14.0 вп 10.0 вп 1.6 вп
Четверта партія П'ята партія
Лідер Маріан Котлеба Ріхард Сулик
Партія Народна партія Наша Словаччина Свобода і солідарність
Лідер партії з 2010 2009
Попередні вибори 14 місць, 8.0 % 21 місць, 12.1 %
Виграно місць 17 13
Зміна місць 3 8
Голосів виборців 229,581 179,103
Відсоток 8.0 % 6.3 %
Зміна відсотка голосів 0.0 вп 5.8 вп
Парламентські вибори у Словаччині 2020

Результати виборів, голосування за муніципалітетами

Парламентські вибори у Словаччині відбулись 29 лютого 2020. Громадяни обирали 150 депутатів Парламенту Словаччини. У виборах брали участь 25 партій. Антикорупційний рух Звичайні люди та незалежні особистості, очолюваний Ігорем Матовичем, здобув 53 місця, ставши найбільшою партією в парламенті. Панівна коаліція, утворена з Курсу — соціальна демократія, Словацької національної партії та Most–Híd, очолювана прем'єр-міністром Петером Пеллегріні з «Курсу», здобула лише 38 місць, втративши представництво парламенту. Уперше з виборів 2006 року коаліція не здобула найбільшої кількості місць у парламенті.

Позаяк жодна партія чи виборча коаліція не здобула більшости, був необхідний коаліційний уряд[1][2][3][4]. 13 березня Ігор Матович анонсував, що дійшов згоди щодо панівної коаліції з партіями «Ми — родина», «Свобода і солідарність» та «За народ[en]», хоча спільної програми вони не погодили.

Результати

Результати голосування за муніципалітетами

Панівна коаліція, утворена з Курсу — соціальна демократія, Словацької національної партії та Мосту, очолювана прем'єр-міністром Петером Пеллегріні з «Курсу», програла антикорупційному руху Звичайні люди та незалежні особистості, очолюваному Ігорем Матовичем. Позаяк жодній партії чи партійній коаліції не вдалось здобути абсолютної більшости крісел у парламенті, поствиборча коаліція була необхідною для формування нового уряду[1][2][3][4]. Уперше з виборів 2006 року коаліція не здобула найбільшої кількості місць у парламенті. Коаліція «Прогресивної Словаччини» та РАЗОМ[en] не змогла подолати 7-відсотковий поріг, необхідний для двопартійних коаліцій. Для того, щоб увійти до парламенту, їй не вистачило 926 голосів. 12 березня коаліція подала позов до Конституційного суду з вимогою перерахувати голоси, хоча і не очікували, що це кардинально змінить результати.[5]

Партія Голоси % Зміна Місця +/–
Звичайні люди — НОВА — ХС[en] — Зміна знизу[en] 721,166 25.02 +13.99 53 +34
Курс — соціальна демократія 527,172 18.29 –9.99 38 –11
Ми — родина 237,531 8.24 +1.61 17 +6
Котлебівці — Народна партія Наша Словаччина 229,660 7.97 –0.07 17 +3
Прогресивна Словаччина — РАЗОМ[en] 200,780 6.96 Нова 0 Нова
Свобода і солідарність 179,246 6.22 –5.88 13 –8
За людей 166,325 5.77 Нова 12 Нова
Християнсько-демократичний рух 134,099 4.65 –0.29 0 0
Партія угорської спільноти 112,662 3.90 –0.15 0 0
Словацька національна партія 91,171 3.16 –5.48 0 –15
Хороший вибір 88,220 3.06 Нова 0 Нова
Батьківщина 84,507 2.93 Нова 0 Нова
Міст 59,174 2.05 –4.45 0 –11
Соціалісти.ск 15,925 0.55 Нова 0 Нова
Ми мали достатньо! 9,260 0.32 Нова 0 Нова
Словацька народна партія Андрея Глінки 8,191 0.28 Нова 0 Нова
Демократична партія 4,194 0.14 –0.13 0 0
Солідарність 3,296 0.11 Нова 0 Нова
Мери й незалежні 2,018 0.07 Нова 0 Нова
Рух Словацького відродження 1,966 0.06 Нова 0 Нова
Голос правих 1,887 0.06 Нова 0 Нова
Праця Словаччини 1,261 0.04 Нова 0 Нова
99% - Громадянський голос 991 0.03 Нова 0 Нова
Словацька ліга 809 0.02 Нова 0 Нова
Недійсні бюлетені 35,329
Всього 2,916,840 100 0 150 0
Виборців/явка 4,432,419 65.80
Джерело: Volby[Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Див також

Примітки

  1. а б Anti-corruption party wins Slovakia election. BBC News (англійською) . 1 березня 2020. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  2. а б France-Presse, Agence (1 березня 2020). Slovakia election: seismic shift as public anger ousts dominant Smer-SD party. The Guardian (англійською) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  3. а б Slovakia's anti-corruption opposition party wins election. euronews (англійською) . 1 березня 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  4. а б Mortkowitz, Siegfried (29 лютого 2020). Anti-corruption opposition wins Slovakia election. Politico (англійською) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  5. Francelová, Nina Hrabovská (12 березня 2020). PS/Spolu has submitted an election complaint What are the odds the results might change?. The Slovak Spectator. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.

Information related to Парламентські вибори у Словаччині 2020

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya