Патриляк Іван Казимирович
Патриляк Іван Казимирович (нар. 2 грудня 1976, Київ) — український науковець, фахівець з історії українського націоналізму, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з грудня 2014). Син українського вченого-хіміка, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора хімічних наук, керівника відділу каталітичного синтезу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії (ІБОНХ) НАН України, професора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Казимира Патриляка[1]. Кандидат історичних наук (2001), доктор історичних наук (2013), директор музею історії Київського університету (з жовтня 2002), професор кафедри Історії світового українства.[2] БіографіяУ 1991-1993 роках навчався в Українському гуманітарному ліцеї[3]. Закінчив з відзнакою Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1998), навчався в аспірантурі (1998—2001) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де достроково підготував і захистив кандидатську дисертацію на тему «Діяльність Організації українських націоналістів (бандерівців) у 1940—1942 рр. (військовий аспект)». В університеті працює з травня 2001 р. на різних посадах: з 2001 молодший науковий, з 2002 науковий співробітник науково-дослідної частини історичного факультету; з 2003 асистент кафедри археології та музеєзнавства; з 2005 асистент, з 2007 доцент, з 2013 професор кафедри новітньої історії України, з 2018 професор кафедри історії світового українства; з 2014 декан історичного факультету; 2002–14 директор Музею історії Київського університету. Основна проблематика наукових досліджень пов'язана з історією українського націоналізму та національно-визвольного руху 20-50-х рр. ХХ століття. Автор і співавтор 81 наукової та навчально-методичної праці. Читає нормативні курси «Історія України», «Історія Київського університету», спеціальний курс «Ідеологія та практика українського націоналізму» та «Українська історія в художній літературі XX - початку XXI ст.», проводить семінарські заняття з курсів «Новітня історія України», «Історія культури», «Історія українського конституціоналізму». З березня 2022 року — вояк територіальної оборони під псевдо «Декан»[4]. Особисте життяОдружений, виховує двох доньок — Ярославу 2002 р. н. та Мирославу 2004 р. н. Публікації
Джерела
ФотоПримітки
Посилання
|