|
Пенсильванський вокзал
Пенсильва́нський вокзал (англ. Pennsylvania Station), у побуті Пенн-стейшн — залізничний вокзал у Нью-Йорку, один із найзавантаженіших у світі[1], займає підземний рівень розважально-офісного комплексу «Пенсильванія-Плаза» на ділянці Мангеттена, обмеженому Сьомою та Восьмою авеню зі сходу і заходу, 31-ю і 33-ю вулицями з півдня й півночі. Над вокзалом розташовується спортивний комплекс Медісон-сквер-гарден. Власник вокзалу — компанія «Amtrak». ОписВокзал розташований в середині Північно-східного залізничного коридору Вашингтон — Бостон. Щодня він пропускає близько 300000 пасажирів (у годину пік — до тисячі за півтори хвилини) — більш ніж удвічі більше, ніж Центральний вокзал Нью-Йорка[2]. За цими показниками Пенн-стейшн помітно перевершує будь-який інший вокзал Північної Америки[2]. Вокзал обслуговують дві станції метро, які не мають переходу між собою: одна з них з боку Сьомої авеню, а інша — з боку Восьмої. На один квартал на схід, на Шостій авеню, розташований пересадковий вузол метро, що поєднує ще дві станції. Історія Для спорудження двірця влітку 1903 року почали розбирати 400 будинків вартістю 5 млн дол., в яких мешкали 11200 осіб[3]. Вокзал був збудований у 1905—1910 роках Пенсильванською залізницею. Це був найбільший архітектурний комплекс у стилі боз-ар на території США. Величезні помпезні колонади з рожевого граніту оточували зал очікування, стилізований під терми Каракалли. У будівлю вели кілька воріт, що нагадують Бранденбурзькі у Берліні. Цей комплекс вважався однією з визначних пам'яток Мангеттена. 1963 року вокзал початку століття в стислі терміни був знесений і без попереднього громадського обговорення, на його місці з'явився досить пересічний офісний центр. Це знесення викликало великий скандал, який залишив помітний слід в історії міста. У Нью-Йорку були створені товариства борців за збереження архітектурної спадщини, яким вдалося запобігти знесення Центрального вокзалу. У результаті їхньої діяльності поширене в американському суспільстві захоплення сучасною архітектурою в інтернаціональному стилі змінилося на більш насторожене ставлення. Новий вокзал був побудований на фундаментах старого та з використанням колишніх платформ. Історик Вінсент Скаллі писав з приводу «залізничних катакомб»: «Раніше в місто в'їжджали як боги, тепер вповзаємо, ніби щури». У 1990-ті роки була проведена модернізація Пенн-стейшн, проте її досі критикують за відсутність виразного архітектурного рішення та природного освітлення[4]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
