ПерекотиполеПерекоти́по́ле[1] — загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду[2]. Рослини, що утворюють перекотиполеРослини, що утворюють перекотиполе (наук. термін: первольвент)[3]:
СимволізмУ переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті[1]. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — tumbleweed. В американській народній музиці й музиці стилю кантрі подібне позначення бурлаки трапляється поряд з rolling stone («котний камінь») і hit the road («бий-шлях»). Символіку перекотиполя використав Т. Г. Шевченко у поезії «Ми восени таки похожі…»[6] — як образ свого життя в чужій землі:
ЕкологіяДеякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити ерозію ґрунтів. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ Kali tragus може забрати з ґрунту 167 літрів води. Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у багаття, перетворюється на вогняний смолоскип, що стрімко розносить вогонь. З огляду на те слід додержуватися запобіжних заходів під час розведення багать у степу, не залишати вогонь без нагляду.[8] Примітки
Посилання
|