Пипін Олександр Миколайович
Пипін Олександр Миколайович (рос. Пыпин Александр Николаевич; 25 березня (6 квітня) 1833, Саратов — 26 листопада (9 грудня) 1904, Санкт-Петербург) — російський учений, літературознавець (історія літератури), етнограф, академік Петербурзької АН (1898), дійсний статський радник[4], почесний член НТШ (з 1903). Світогляд Пипіна сформувався під впливом М. Г. Чернишевського (його двоюрідного брата), згодом він став дотримуватися помірно ліберальних, просвітницьких поглядів. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка[5]. Поборник автономності української культури[6]. БіографіяЗа походженням дворянин. Закінчив гімназію в Саратові, після неї рік навчався у Казанському університеті, згодом у Петербурзькому, який закінчив у 1853 році. Став займатися староруською літературою. У 1857 році написав «Литературный очерк истории и сказок русских». Це дало йому змогу здійснити подорож по Європі, а особливо по Слов'янщині. Тривалий час перебував у Празі, де зійшовся з видатними діячами чеського відродження і написав для «Часопису чеського музею» статтю «Письма о русской литературе». У 1860 році повернувся до Петербурга, де став працювати на кафедрі російської літератури в університеті. У 1861 році видав «Ложные и отреченные книги русской старины» і в цьому ж році залишив університет. 1862 року за дорученням міністерства народної освіти виїхав у другу закордонну подорож. З 1863 року разом з Чернишевським і Некрасовим став видавати відновлений місячник «Современник». 1866 року часопис був закритий і Пипін перейшов до «Вестника Европы», який видавав Стасюлевичем. У ньому він надрукував багато праць про давню і нову російську літературу. Пипіну належить огляд слов'янських літератур. В ньому він розглянув історію української літератури у різних країнах (Україна російська, галицька і угорська). Його твори перекладалися німецькою, французькою і чеською мовами. В роботах Олександра Пипіна з історії російської літератури і громадської думки вперше зустрічається термін «офіційна народність» (1872—1873)[7]. ТвориАвтор фундаментальних робіт:
Інші твори:
Статті в «Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона»[8] Перевидання:
Примітки
Джерела та література
Посилання
|