Площа Свободи (Таллінн)

Площа Свободи  Естонія
Населений пункт	Таллінн[d]
Місцевість	Vanalinnd
Загальні відомості
Координати	59°26′02″ пн. ш. 24°44′39″ сх. д. / 59.433756° пн. ш. 24.744135° сх. д. / 59.433756; 24.744135
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑350902 ·R (Таллінн)
Мапа
Площа Свободи у Вікісховищі

Пло́ща Свобо́ди, пло́ща Ва́бадузе (ест. Vabaduse väljak)^[1] — міська площа в центрі Таллінна.

До площі сходяться вулиці Хар'ю, Роозікрантсі, Татарі, бульвар Естонія, Пярнуське шосе та бульвар Каарлі.

Виникла на місці зритого в середині XIX століття шведського бастіону перед Хар'юськими воротами^[et]. 1867 року на площі зведено Яанівську церкву^[en].

На початку XX століття мала назви: Сінний ринок (ест. Heina turg, нім. Heumarkt), Петрівська площа (ест. Peetri plats, нім. Peters-Platz, Peterplatz)^[1].

1910 року на площі ліквідували Сінний ринок, площу замостили каменем. До 200-річчя взяття міста російськими військами на площі встановили пам'ятник Петру I^[ru]. 1 травня 1922 року пам'ятник демонтовано^[2], п'єдестал під ним зруйновано, ноги бронзового Петра переплавлено на естонські центи^[3], з бронзових рук відлито пам'ятник естонським школярам-учасникам Визвольної війни 1918—1920 років (стояв біля 2-ї Реальної школи), а бюст, що залишився, перенесено в Кадріорг, де він простояв біля будиночка Петра (поряд з нинішньою резиденцією президента) аж до початку Другої світової війни, подальша його доля невідома.

У 1930-ті роки площу забудовано будинками в стилі функціоналізм — Будинок мистецтв (1933, архітектори Антон Соанс^[en], Едгар-Йоган Куузік^[en]), адміністративна будівля (1932, архітектор Роберт Натус^[et]), готель «Scandic Palace^[ru]» (1936, архітектор Ельмар Лохк.

Від 29 квітня 1941 року до 15 травня 1989 року площа мала назву площа Перемоги (Вийду вяльяк, ест. Võiduväljak, Võidu väljak, у період німецької окупації — нім. Freiheitsplatz)^[1].

2009 року на площі споруджено монумент Перемоги у Визвольній війні.

• Будинок 1 — церква Святого Іоанна^[ru] (Яанівська церква)^[4].
• Будинок 3 — готель Palace (1936, архітектор Ельмар Лохк^[et]).
• Будинок 4 — Таллінське музичне училище імені Георга Отса^[et].
• Будинок 5 — Російський театр Естонії.
• Будинок 6 — галерея Таллінського Будинку мистецтва^[5] (1933, архітектори Едгар-Йоган Куузік^[en], Антон Соанс^[en]).
• Будинок 7 — міська управа (мерія) Таллінна (1932, архітектор Роберт Натус^[et], світильники — Яан Коорт^[et]).
• Будинок 8 — Таллінський Будинок мистецтва^[6].
• Будинок 9 — розважальний гольф-центр та підземна автостоянка;
• Будинок 10 — колишня будівля страхової компанії EEKS-MAJA (1936, архітектор Ельмар Лохк), раніше на першому поверсі розташовувалося популярне кафе «Москва», де виступав Володимир Сапожнін.

• Площа Свободи
• 
  Відкриття пам'ятника Петру I, 1910 рік
• 
  Пам'ятник Петру I
• 
  Яанівська церква
• 
  Лютий-березень 1943 року, фото з Бундесархіву
• 
  Фасад кінотеатру "Глорія Палас" та ресторану "Асторія", прикрашені до свята, листопад 1944 року
• 
  Будинок 5, Російський театр Естонії, пам'ятка культури
• 
  Будинок 6
• 
  Будинок 8 (Будинок мистецтва), пам'ятка культури
• 
  Будинок 10, пам'ятка культури
• 
  Розкопки на площі під час її реконструкції, 2008 рік
• 
  Збір учасників XXVI Свята пісні
  
  4 липня 2014 року
• 
  День Таллінна, 15 травня 2014 року
• 
  Прапори України та Естонії, квітень 2022 року

Церква Святого Іоанна виступила в ролі церкви Св. Моніки в серіалі «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона» («Скарби Агри»)^[7].

У травні 1986 року на площі знімалися епізоди фільму «Через сто років у травні» (ест. «Saja aasta pärast mais»), для чого на короткий час встановили макет пам'ятника Петру I, який містився там від 1910 до 1922 року.

• Колона перемоги в війні за незалежність Естонії
• Ратушна площа