Погорєлов Пилип Павлович

Погорєлов Пилип Павлович
Народився	1903  рудник Нова Величка Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер у складі міста Соледару Донецької області
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Партія	КПРС
Нагороди

Пили́п Па́влович Погорє́лов (1903, рудник Нова Величка Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер у складі міста Соледару Донецької області — ?) — український радянський діяч, 1-й секретар Харківського міськкому КП(б)У Харківської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Член Центральної Ревізійної Комісії КП(б)У в 1949—1952 роках.

Народився у родині шахтаря соляного рудника Нова Величка. Трудову діяльність розпочав на шахті у дванадцятирічному віці. Протягом 15 років працював на шахтах Донбасу.

Член ВКП(б) з 1925 року.

Освіта вища. Закінчив Харківський електротехнічний інститут. Після закінчення інституту працював на керівній інженерно-технічній роботі.

У 1937—1939 роках — заступник завідувача промислового відділу Харківського обласного комітету КП(б)У. З 1939 року — директор Харківської електростанції (ДЕС)—3.

У 1941 році — секретар Харківського міського комітету КП(б)У. Потім працював партійним організатором Шатурської електростанції (ДЕС)—5 імені Леніна Московської області.

У 1943 — грудні 1944 року — заступник секретаря Харківського міського комітету КП(б)У з транспорту.

У грудні 1944 (затверджений в червні 1945) — січні 1950 року — 2-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У Харківської області.

У січні 1950 — вересні 1952 року — 1-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У Харківської області.

У вересні 1952 — березні 1953 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. Знятий з посади «як такий, що скомпрометував себе».

• орден Леніна (23.01.1948)
• орден Червоної Зірки (28.08.1944)
• медалі

• газета «Соціалістична Харківщина» (Харків) — січень 1951 року.