Податок на додану вартістьПода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість — знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва). Відповідно, додана вартість складається з: 1) ренти, оренди; 2) амортизації; 3) заробітної плати; 4) прибутку. Облік ПДВ та визначення сум цього податку нерозривно пов’язані з такими основними поняттями:
Залежно від того, чи набуває різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду позитивного або від’ємного значення, у платника ПДВ виникає:[4]
ПДВ є не тільки потужною складовою надходжень до державного бюджету, але й виступає інструментом стимулювання експорту. Експорт обліковується за ставкою 0% і експортери за підсумками своєї діяльності мають право на відшкодування ПДВ державою. В Україні відшкодування ПДВ довгі роки було одним з найбільш болючих питань. Але в 2017 році була запущена система автоматичного відшкодування ПДВ[5] і це майже повністю вирішило проблеми повернення ПДВ експортерам. Історія виникненняПершим описав механізм дії ПДВ французький спеціаліст Моріс Лоре у 1954 р. Він обґрунтував переваги ПДВ перед іншими універсальними акцизами — податком з обороту і податком з продажу. У 1967 р. ПДВ вперше запроваджується у Данії, 1968 р. — у Франції та Німеччині, у 1969 — у Нідерландах та Швеції. На сьогодні ПДВ стягується у 140 країнах світу. Серед розвинутих країн ПДВ немає лише у США, де стягується податок з продажів[джерело?]. Критика
ПДВ в УкраїніПДВ — загальнодержавний податок в Україні. Податковий кодекс України містить окремий розділ (Розділ V) під назвою «Податок на додану вартість» (статті 180–211): Розміри ставок податку визначає Податковий кодекс України. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
ПДВ — найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет. Він становить 39,7% від загальних надходжень до держбюджету за 2008 рік (35,7% в 2007 році) і є найбільшим за обсягом джерелом доходів держави. В Україні податок на додану вартість був введений в дію 1 січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991. Закон діяв лише до червня 1993 року — і був замінений декретом КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року. Згодом, 3 квітня 1997 року, було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість», який набув чинності 1 липня 1997. Цей закон втратив чинність на підставі нового Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, який набув чинності з 01.01.2011р. Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні. Обов'язковою для оподаткування є діяльність на суму, яка перевищує 1000000 гривень за 12 попередніх календарних місяців[7]. Податковим кодексом України визначено перелік суб'єктів, які у своїй діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку[8]. Об'єктом оподаткування є продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України (здійснюване як резидентами, так і нерезидентами), завезення товарів і послуг (в тому числі в вигляді оренди чи лізингу) та вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Не є платниками ПДВ філії, оскільки відповідно до Цивільного Кодексу України вони не є ні юридичними особами, ні суб'єктами підприємницької діяльності. Існує також перелік видів операцій, які не належать до об'єкта оподаткування, серед яких:
Існують також операції, які не оподатковуються ПДВ, наприклад, продаж вітчизняних книг, ремонт установ освіти та охорони здоров'я, послуги освіти та охорони здоров'я, передача земельних ділянок, послуги з транзитних перевезень територією України та ін. Базою податку на додану вартість є фактична (договірна) ціна товару чи послуги. У випадку, якщо звичайна ціна (ціна даного товару чи послуги за умови його продажу стороннім особам — які не мають жодних відносин з постачальником) перевищує фактичну більш ніж на 20%, то базою оподаткування є звичайна ціна. Якщо товар чи послуга є імпортованою, то базою є договірна ціна, але не менша за митну вартість. Слід мати на увазі, що до бази оподаткування включено всі податки — в тому числі й акцизний та митний збори. Існує чотири можливих ставки оподаткування — звичайна (20%), знижена (14%), знижена (7%) і нульова (0%). 14% ставка діє для певних видів сільськогосподарської продукції:
7% ставка діє для різноманітних культурно-мистецьких заходів:
Нульова ставка оподаткування застосовується щодо:
Розрахунок бази оподаткування = собівартість + прибуток + податки і збори. База оподаткування при ввезенні придбаних іноземних товарів = митна вартість + транспортні витрати + страхування + інші витрати. Податкове зобов'язання платника податку — загальний ПДВ, що нарахована платником податків і включена до робіт, послуг, які надаються у звітному періоді. Податковий кредит — сума податку на додану вартість, що сплачена платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Термін сплати ПДВ — 12 або 40 днів. Невід'ємно з податковим кредитом пов'язане поняття відшкодування ПДВ. Бюджетне відшкодування ПДВ — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Єдиною підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку — покупця товарів( робіт, послуг) податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. Відшкодування ПДВ здійснюється згідно ст.200 Податкового кодексу України у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Технічно відшкодування реалізується Системою електронного адміністрування ПДВ. За 2016 рік було відшкодовано 94.4 млрд грн. ПДВ[11] СМКОРСМКОР – це автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.[12] Система працює в автоматизованому порядку та зупиняє реєстрацію ПН/РК, які відповідають критеріям ризиковості операцій або критеріям ризиковості платника ПДВ. Зазначені критерії затверджені постановою КМУ від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН».[13] Це основний документ яким визначено механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК, права та обов'язки їх членів. СМКОР працює з 2017 року[14]. Її основне завдання упередження формування та розповсюдження схемного податкового кредиту по ланцюгу постачання до реального сектору економіки, на меті якого є мінімізація сплати податків. Таблиці податкових ставокКраїни ЄС
Решта світу
Note 1: Деякі канадські провінції стягують у розмірі 14% так званий harmonized sales tax (буквально «гармонізований податок на продажі») — комбінацію федерального і провінційного ПДВ. У інших, федеральний податок на продажі стягується у розмірі 6%, а провінція може стягувати свій, окремий, податок на продажі. Як правило, для нового житла повертається частина податку, що фактично зменшує податок до 4,5%. Note 2: Ці податки не стягуються в Гонконзі і Макао, що є фінансово незалежними спеціальними адміністративними регіонами. Note 3: У жовтні 2006 року, уряд повідомив, що починаючи з березня 2007, понижена ставка складатиме 7%. Пониженою ставкою обкладатимуться велика частина продуктів харчування, обігрів, номери в готелях, друкарські видання, і (з 1 березня 2007) харчування в ресторанах. Note 4: В 2 з 28 індійських штатів ПДВ не стягують. Note 5: ПДВ в Ізраїлі поступово знижується. У березні 2004 року він був понижений з 18% до 17%, у вересні 2005 — до 16,5%, 1 липня 2006 — до 15,5%. Планується подальше зниження ПДВ в найближчому майбутньому, але воно залежатиме від складу Кнесета. Note 6: Приймаючи бюджет на 2005 рік, уряд повідомив, що ПДВ буде введений в січні 2007. Повідомляється, що товари першої необхідності і дрібні бізнеси будуть звільнені від сплати ПДВ або обкладатися по пільговій схемі. Рівень ПДВ ще не оголошений. Note 7: 1 січня 2006 президент Філіппін отримав право підвищити ПДВ 12%. ПДВ був підвищений до 12% 1 лютого. Note 8: 13 листопада 2006 року Чи прем'єр-міністр Сянь (Lee Hsien) повідомив про підвищення ПДВ до 7% починаючи з 1 липня 2007. Додаткові деталі будуть оголошені 15 лютого 2007.[1] Note 9: Впродовж декількох років штат Джерсі готується до введення податку на продажі для покриття великого бюджетного дефіциту. Розмір ПДВ складатиме 3%. ПДВ, можливо, не стягуватиметься на місцеві продукти харчування (тобто продукти живлення, звільнені від п'ятивідсоткового «острівного податку») і дитячий одяг. Note 10: З 1 січня 2014 року розмір ПДВ становитиме 17%. Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|