|
Пол Кей
Пол Кей (англ. Paul Kaye; нар. 15 грудня 1964) — британський комік і актор. Він відомий своїми образами інтерв'юера Денніса Пенніса в The Sunday Show, нью-йоркського адвоката Майка Страттера в Stratter на MTV, Тороса з Миру в серіалі HBO «Гра престолів» і Лиса Вінсента в комедії BBC «Дворняги». Раннє життяПол народився в районі Клепхем в Лондоні 15 грудня 1964 року. Він та його сестра-близнючка були всиновлені Джекі та Айвеном Кей, після чого переїхали в район ВУембл, де їхні прийомні батьки тримали магазин спортивного одягу. Кей має єврейське походження.[1][2] У школі був перспективним спортсменом. Пробігав 100 метрів за вражаючий час для школяра. Пізніше він став шанувальником панк-року, зокрема басиста Sex Pistols Сіда Вішеса.[3] У віці 16 років він вступив до школи мистецтв Гарроу на дворічний базовий курс, який закінчив із відзнакою, перш ніж здобути перший ступінь з театрального дизайну в Університеті Ноттінгема Трент (тоді він називався Політехнічним університетом Трента). Кар'єраРання кар'єраПісля закінчення навчання Пол створював театральні афіші для King's Head, Bush Theatre і Gate Theatre, Notting Hill. Між 1987 і 1989 роками він був сценічним художником в театрі Old Vic Theatre у Ватерлоо та регулярно створював ілюстрації для журналів NME, i-D[en], Literary Review[en], Time Out і International Musician. Між 1989 і 1990 роками мав дві виставки ілюстрацій і плакатів, спочатку в Soho House Theatre, а потім у The Drill Hall[en]. Кей Пол створив та був учасником багатьох груп, зокрема в психоделічній групі We Are Pleb, яка багато грала в лондонському районі Камдені протягом 1988–89 років (одночасно з Blur і Suede). У 1992 році Пол підписав контракт з Go! Discs із групою під назвою TV Eye (створеною з колишніх учасників гурту Eat), яка випустила два сингли «Killer Fly» та «Eradicator». У 1993 році Кей зняв пілотний випуск в образі Денніса Пенніса, взявши інтерв'ю у власного гурту в нічному інді-шоу на Granada TV під назвою Transmission. Після інтерв'ю Пол вийшов зі знімальною групою, сильно напився й образив багато людей на Оксфорд-стріт. Через 6 місяців ця стрічка якимось чином потрапила до продюсерів Planet 24, і вони запропонували Полу роботу, в його обов'язки входило стукати у двері людей о 6:00 ранку для шоу The Big Breakfast. Пол відмовився від пропозиції, вважаючи за краще залишитися на виплатах по безробіттю та залишатись у своєму гурті We Are Pleb; Зрештою цю роботу взяв Марк Ламарр. Пол був штатним графічним дизайнером у футбольному клубі «Тоттенгем Готспур». Він мав офіс на Вайт Гарт Лейн і розробляв «мерч» для «Готспур», «Дербі Каунті», «Саутгемптона» та «Астон Вілли», для данського бренду спортивного одягу Hummel International (створював карикатури для Пола Гаскойна, для шкільних ланчбоксів тощо). Як уболівальник футбольного клубу «Арсенал», Кей зізнався, що у своїх роботах для «Тоттенгем Готспур» він намалював гармати, зокрема малюнок нової трибуни «Тоттенхема» написаний пером і тушшю на обкладинці каталогу, де зображено маленьку гармату в натовпі: було надруковано 70 000 екземплярів. На 12 місяців у 1994 році Кей став штатним театральним дизайнером театральної академії Бет Цві в Тель-Авіві, створюючи всі власні постановки в їхньому театрі-студії. Вперше він з'явився на телебаченні у фільмі «Слово», який таємно знімали в гримерці Олівера Ріда. Кей згадує: «Рід випив дві пляшки горілки, зняв увесь одяг, і я чесно кажучи подумав, що він збирається вбити мене в прямому ефірі. Вдома в ліжку я поклявся собі, що більше ніколи не візьму інтерв'ю у знаменитостей. Цікаво, що через пів року я придумував Денніса Пенніса». Коли у 1994 році Полу запропонували роботу в The Sunday Show, він переконав свого старого друга Ентоні Гайнса (що працював автомеханіком та колись техніком у TV Eye) допомогти йому створити персонажа Денніса Пенніса. (Пізніше Саша Барон Коен запропонував Гайнсу написати для Алі Джі в «Шоу на одинадцять годин», а потім здобув номінацію на «Оскар» за співавторство у фільмі «Борат» у 2006 році). Денніс Пенні́сЗнаменитий інтерв'юер Денніс Пенніс, створений Полом і Гайнсом, був одним із найвідоміших персонажів Пола. Його персонаж був дуже виразний — фарбоване руде волосся, яскраве вбрання, прикрашене значками в стилі панк, і з товстими окулярами, Пенніс виділявся з натовпу та ставив знаменитостям нетипові запитання, починаючи від грайливих і закінчуючи жорстокими. Після коротких виступів у двох епізодах Transmission (шоу інді-музики ITV на початку 1990-х років) Пенніс, як персонаж Пола, наступного разу з'явився в 1995 році в недільному шоу BBC2. Основна ідея полягала в тому, що Пол і знімальна група відвідували прем'єри фільмів, пресконференції та інші різноманітні зібрання знаменитостей, щоб спробувати взяти «інтерв'ю» у зірок в перервах між короткими сценками та скетчами за участю персонажа. Спочатку знаменитостями, в яких Пенніс брав інтерв'ю, були в основному британськими зірками, яких він «виловлював» на різноманітних заходах у Лондоні: наприклад, актор Г'ю Грант, телеведуча Ульріка Джонссон і спортивний експерт Дес Лінам. 15 вересня 1995 року на BBC2 було випущено півгодинний спеціальний пізній випуск під назвою «Хто за Пенніса?»,[4] в якому були присутні кадри, яких до того раніше не бачили і які не було сенсу показати на The Sunday Show через переривання шоу в обідню перерву. Коли персонаж Пенніса став популярним, Пол отримав досить великий бюджет, щоб поїхати на зйомки спеціального двосерійного випуску 9 та 16 серпня 1996 року на BBC2 під назвою «Дуже важливий Пенніс» в Канни, Голлівуд та Венецію[5][6]. З цього моменту його «жертви» були набагато більш відомими, найвідомішими з яких були Арнольд Шварценеггер, Демі Мур, Кевін Костнер, Морган Фрімен і Брюс Вілліс, ряд інших зірок, що були жертвами Пенніса, були збентежені та незадоволені унікальною лінією запитань. Деякі зірки, наприклад Костнер, образили його у відповідь, а інші, наприклад Мур, просто відмовилися від коментарів і пішли. Було помітно, що Пенніс задоволений виразом огиди на обличчях деяких зірок. Після запитання Пенніса «Чому ти більше не смішний?», адресованого Стіву Мартіну, сталася сварка. Пізніше Мартін скасував усі заплановані інтерв'ю для преси. Пізніше Кей сказав, що деякий час шкодував про це інтерв'ю, але все ж сказав: «Кожен, хто думає, що може покращити Білко та інспектора Клузо, потребує ляпаса, чи не так?»[7]. Кар'єра після Пенніса Особисте життяУ 1983 році Пол на рік покинув університет і жив в ізраїльському кібуці Гварам, де зустрів ізраїльтянку Орлі Кац. Вони одружилися в 1989 році. У них є двох синів, родина живе в районі Гендон у Лондоні[1]. У січні 2009 року Пол написав статтю для The Guardian, у якій закликав до миру між Ізраїлем і Палестиною після того, як його теща загинула в результаті ракетного удару ХАМАС по кібуцу Гварам[1]. Він заявив: «Мій старший син має ізраїльське громадянство, і через два роки йому доведеться вибрати — відмовитися від цього громадянства чи воювати в ізраїльській армії. Це буде його особистий вибір. Але, на відміну від палестинців у Газі, у нього він принаймні є»[1]. Фільмографія
Телебачення
Відеоігри
Музичні відео1998 — Fat Les, "Vindaloo" — Річард Ешкрофт 1998 — Fat Les, "Naughty Christmas" — офісний працівник НагородиКей Пол був номінована на ряд кінопремій:
Його номінували на дві великі театральні премії:
Список літератури
Посилання
[[Категорія:Англійські телеактори]] [[Категорія:Народились 1964]] |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
