Попов Ілля Георгійович
Ілля Георгійович Попов (1905, село Івановка Бузулуцького повіту Самарської губернії, тепер Бузулуцького району Оренбурзької області, Російська Федерація — 1992, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Калузького обласного комітету ВКП(б), голова Чкаловського (Оренбурзького) облвиконкому. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання (1946—1949). БіографіяНародився в бідній селянській родині. У 1919 році закінчив сільську церковнопарафіяльну школу. Працював у господарстві діда в селі Івановці. З 1920 року добровольцем служив у Червоній армії. У 1926 році закінчив два курси Самарської губернської радпартшколи. З 1926 року — на комсомольській роботі: завідувач організаційно-інструкторського відділу Бузулуцького міського комітету ВЛКСМ. Член ВКП(б) з 1927 року. У 1928—1929 роках — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Бузулуцького окружного комітету ВКП(б) Середньоволзької області. У 1931 році закінчив один курс інституту механізації і електрифікації. До 1938 року — заступник секретаря Бузулуцького районного комітету ВКП(б) Середньоволзького краю; 1-й секретар Державинського районного комітету ВКП(б) Середньоволзького краю. З 1938 року працював у Чкаловському обласному комітеті ВКП(б). У 1940 — січні 1941 року — 3-й секретар Чкаловського обласного комітету ВКП(б). 13 січня 1941 — 1942 року — 2-й секретар Чкаловського обласного комітету ВКП(б). У червні 1942 — 17 лютого 1944 року — голова виконавчого комітету Чкаловської обласної ради депутатів трудящих. У лютому — липні 1944 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б) у Москві. У липні 1944 — 16 березня 1948 року — 1-й секретар Калузького обласного комітету ВКП(б). Одночасно з 25 грудня 1944 до березня 1948 року — 1-й секретар Калузького міського комітету ВКП(б). «За антидержавні дії» під час радянської грошової реформи Попов був знятий з керівної посади та виключений з лав ВКП(б) (пізніше поновлений в партії). У 1948—1950 роках — директор Чкаловської швейної фабрики. У 1950—1953 роках — голова Чкаловського обласного комітету радіоінформації. У 1953—1954 роках — заступник начальника Чкаловського обласного управління культури. У 1954—1955 роках — 1-й секретар Павловського районного комітету КПРС Чкаловської області. Потім — на пенсії. Нагороди
Джерела
|