Приставський Ігор Романович

Приставський Ігор Романович
Приставський Ігор Романович
Народився	3 січня 1959; м. Львів, Україна
Помер	14 вересня 2013 (54 роки); м. Київ, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	громадський активіст
Alma mater	Львівський державний університет ім. Івана Франка, Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України, Національна академія внутрішніх справ України, Київський національний університет внутрішніх справ
Посада	президент Українського Народного Посольства
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Почесна Грамота Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері
	; ; ;

Ігор Романович Приставський (народився 3 січня 1959(19590103) — помер 14 вересня 2013) — український державний службовець і громадський діяч у сфері туризму, президент Українського Народного Посольства, державний службовець третього рангу, голова Державної служби туризму і курортів у 2005–2006, заступник Міністра культури і туризму України у 2005–2007.

Помер внаслідок важкої хвороби. Похований у Львові.^[1]

Освіта

1984 р. Львівський державний університет ім. Івана Франка (історик).
1998 р. Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України (магістр зовнішньої політики).
2004 р. Національна академія внутрішніх справ України (юрист, спеціальність-правознавство, спеціалізація-цивільно-правова).
2006 р. Київський національний університет внутрішніх справ (магістр, спеціальність-правознавство, спеціалізація-цивільно-правова).
1980 р. Курси по вивченню польської мови при Львівському будинку вчених.

Професійна діяльність

1993 р.- 2005 р. Голова правління і президент Всеукраїнського фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське Народне Посольство».
Вересень 2005 — лютий 2006 — голова Державної служби туризму і курортів.
Червень 2005 — січень 2007 — заступник Міністра культури і туризму України.
Вересень-Жовтень 2005 — Виконувач обов'язків Міністра культури і туризму України.
З лютого 2007 по даний час — голова правління і президент Всеукраїнського фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське Народне Посольство».

Мав третій ранг державного службовця^[2].

2004 р.— Отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Член Міжнародної Співдружності адвокатів.

2004 р.—Обраний дійсним членом Української Технологічної Академії по відділенню «Історія, філософія та право» з присвоєнням звання академік^[3].

Громадська діяльність

з 20 березня 2012 і до смерті — голова Громадської ради при Міністерстві культури України.
академік Української Технологічної Академії
Піклується про сліпих дітей, бездомних тварин.

Відзнаки

ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ:

2002 р. — Почесна Грамота Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері.

2003 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня за вагомі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю.

2011 р. — ЗНАК ПОШАНИ Київської міської влади.

ВІДОМЧІ НАГОРОДИ:

1999 р. Нагрудний знак «Почесний працівник туризму України» за заслуги у розвитку туристичної галузі України.

2009 р. Медаль Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України».

ПРОФЕСІЙНІ ВІДЗНАКИ:

2004 р. Почесний знак Київської адвокатури «Народний правозахисник».

2006 р. Почесна грамота Міністерства культури і туризму України за вагомий внесок у розвиток туристичної індустрії, багаторічну плідну працю та високу професійну майстерність.

2007 р. Орден Української Технологічної Академії «За заслуги у розвитку науки, освіти, промисловості та мистецтва».

ГРОМАДСЬКІ ТА ЦЕРКОВНІ НАГОРОДИ:

2001–2009 р.р. Почесна відзнака Української Ради Миру II ст., Церковні нагороди: орден Христа Спасителя, орден Святого апостола Андрія Первозванного ІІ ступеня, ордени Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого І, II і III ступенів, орден Святого Архистратига Михаїла, орден Святого Юрія Переможця, орден Святого Миколая Чудотворця.

Захоплення

Історія. Дипломатія. Правознавство. Мистецтво. Архітектура. Туризм. Домашні тварини.

Примітки

↑ Пішов із життя голова Громадської ради Міністерства культури Ігор Приставський. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2014.
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 549
↑ рішення Президії Української Технологічної Академії від 17 червня 2004 року, протокол № 3

Посилання

[as-1] Пішов із життя голова Громадської ради Міністерства культури Ігор Приставський. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2014.

[2] Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 549

[3] рішення Президії Української Технологічної Академії від 17 червня 2004 року, протокол № 3

[1]

[2]

[3]