Пропан
Маса
7,3E−26 кг [ 1]
Небезпечність місцевості
propane exposure d
Хімічна формула
C₃H₈ [ 1]
Канонічна формула SMILES
CCC [ 1]
Енергія іонізації
11,07 ± 0,01 електронвольт [ 2] і 1,8E−18 джоуль [ 3]
Дипольний момент
2,8E−31 coulomb metre [ 3]
Стандартна ентальпія утворення
−104 680 джоуль на моль [ 4]
Стандартна молярна ентропія
269,9 ± 0,05 Дж / (моль·К) [ 5]
Температура плавлення
−306 ± 1 ℉ [ 2] і −187,69 °C [ 3]
Точка кипіння
−44 ± 1 ℉ [ 2] , 231,1 K [ 4] і −42,1 °C [ 3]
Тиск насиченої пари
8,4 ± 0,1 атмосфера [ 2]
Швидкість звуку
1158 ± 1 метр на секунду [ 6]
Розчинність
0,01 ± 0,01 g/100 g [ 2]
Нижня межа займання
2,1 ± 0,1 % (V/V) [ 2]
Верхня межа займання
9,5 ± 0,1 % (V/V) [ 2]
Класифікація та маркування безпеки
NFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response[d]
Ідентифікатор PGCH
0524
Часове середнє значення межі допустимого впливу
1800 ± 1 mg/m³ [ 2]
IDLH
3780 ± 10 mg/m³ [ 2]
Наявний у таксона
C. officinalis [ 7] [ 7] [ 8]
Внормовано
A3[d] [ 9]
Пропан у Вікісховищі
Пропа́н — безбарвний газ , tкип = -42,07 °С. Формула: СН3 СН2 СН3 . Міститься у природних і нафтових газах, утворюється під час крекінгу нафтопродуктів .
Як і етан , пропан у чистому вигляді в природі не трапляється, але є обов'язковою складовою супутнього газу нафтових покладів .
Застосовується для одержання пропілену , нітрометану , технічного вуглецю тощо. Використовується як автомобільне паливо , розчинник, побутовий газ (у суміші з бутаном ).
Графічне зображення
Фізичні властивості
Маса 1 м³ пропану за нормальних умов дорівнює 1,9659 кг. Густина пропану суттєво залежить від температури.[ 10]
Теплота згоряння пропану — від 86,5 до 93,9 МДж/м³. Температура самозаймання 466 °С. Концентраційна границя вибуховості 2,1-9,5 %.
Отримання
Хімічні властивості
1. Окиснення
Пропан вступає в реакцію горіння подібно до інших алканів. В присутності надлишку кисню пропан горить з утворенням води та діоксиду вуглецю .
C
3
H
8
+
5
O
2
→ → -->
3
C
O
2
+
4
H
2
O
{\displaystyle \mathrm {C_{3}H_{8}+5O_{2}\rightarrow 3CO_{2}+4H_{2}O} }
При недостатній кількості кисню для повного згоряння також утворюються монооксид вуглецю , сажа (вуглець) або обидві речовини:
C
3
H
8
+
9
/
2
O
2
→ → -->
3
C
O
2
+
C
O
+
4
H
2
O
+
Q
{\displaystyle \mathrm {C_{3}H_{8}+9/2O_{2}\rightarrow 3CO_{2}+CO+4H_{2}O+Q} }
C
3
H
8
+
2
O
2
→ → -->
3
C
+
4
H
2
O
+
Q
{\displaystyle \mathrm {C_{3}H_{8}+2O_{2}\rightarrow 3C+4H_{2}O+Q} }
2. Галогенування
2.1. Хлорування .
При термічному хлоруванні пропану масовий вихід 1-хлорпропану складає — 75 %, 2-хлорпропану — 25 %
2
C
H
3
− − -->
C
H
2
− − -->
C
H
3
+
2
C
l
2
→
450
C
C
H
3
− − -->
C
H
C
l
− − -->
C
H
3
+
C
H
3
− − -->
C
H
2
− − -->
C
H
2
C
l
+
2
H
C
l
{\displaystyle \mathrm {2CH_{3}-CH_{2}-CH_{3}+2Cl_{2}{\xrightarrow {450C}}CH_{3}-CHCl-CH_{3}+CH_{3}-CH_{2}-CH_{2}Cl+2HCl} }
При фотохімічному хлоруванні пропану масовий вихід 1-хлорпропану складає 43 %, 2-хлорпропану 57 %
2
C
H
3
− − -->
C
H
2
− − -->
C
H
3
+
2
C
l
2
→
h
v
C
H
3
− − -->
C
H
C
l
− − -->
C
H
3
+
C
H
3
− − -->
C
H
2
− − -->
C
H
2
C
l
+
2
H
C
l
{\displaystyle \mathrm {2CH_{3}-CH_{2}-CH_{3}+2Cl_{2}{\xrightarrow {hv}}CH_{3}-CHCl-CH_{3}+CH_{3}-CH_{2}-CH_{2}Cl+2HCl} }
2.2. Бромування . Бромування перебігає повільніше, ніж хлорування, а значить селективні, тобто з утворенням переважно одного продукту. Так, при фотохімічному бромуванні пропану утворюється переважно 2-бромпропан (92 %)
2
C
H
3
− − -->
C
H
2
− − -->
C
H
3
+
2
B
r
2
→
h
v
C
H
3
− − -->
C
H
B
r
− − -->
C
H
3
+
C
H
3
− − -->
C
H
2
− − -->
C
H
2
B
r
+
2
H
B
r
{\displaystyle \mathrm {2CH_{3}-CH_{2}-CH_{3}+2Br_{2}{\xrightarrow {hv}}CH_{3}-CHBr-CH_{3}+CH_{3}-CH_{2}-CH_{2}Br+2HBr} }
Форми випуску
Пропан товарний
20-фунтовий (9,1 кг ) сталевий пропановий балон. Цей балон оснащено клапаном пристрою запобігання переповненню (OPD), про що свідчить трилопатний вентиль.
Пропан товарний — рідина, що містить не менше 93 % пропану чи пропілену, пружність пари якої при 45 °С не перевищує 1,6 МПа. Вміст бутанів -бутиленів допускається до 3 %, етану-етилену (до 4 %) обмежується максимальним тиском парів. Корозійна активність , вміст сірки , вологи і густина товарного пропану регламентуються технічними умовами на його постачання. Якщо пропан використовується як моторне паливо, то обмежується допустимий вміст пропілену . Рідинний залишок при -20 °С обмежується 2 %, вміст сірководню — 50 мг/м³ газу.
Пропан-бутанова суміш товарна
Пірометрія полум'я пропану за допомогою тонковолоконної велосиметрії . Найгарячіші частини полум’я знаходяться в порожнистій конусоподібній області біля його основи і спрямовані вгору. >1 750 К (1 480 °C)
1 700 К (1 430 °C)
1 600 К (1 330 °C)
1 350 К (1 080 °C)
1 100 К (830 °C)
875 К (602 °C)
750 К (477 °C)
Пропан-бутанова суміш товарна — рідина, яка містить етан -етилену до 4 %, пентанів до 3 %, сірководню до 50 мг/м³ газу. Пружність пари за температури 45 °С не повинна перевищувати пружність пари пропану (див. пропан товарний). Температура випаровування (об'ємна частка 95 %) повинна бути рівною температурі випаровування бутану. Склад суміші (скрапленого газу ), яка використовується як паливо для комунально-побутового споживання, обмежується пружністю пари 1,6 МПа за температури 45 °С. При цьому забезпечується достатня леткість газового палива.
Застосування
Зареєстрований як харчова добавка E944 .[ 11]
Див. також
Примітки
↑ а б в PROPANE
↑ а б в г д е ж и к http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0524.html
↑ а б в г David R. Lide, Jr. Basic laboratory and industrial chemicals : A CRC quick reference handbook — CRC Press , 1993. — ISBN 978-0-8493-4498-5
↑ а б Smith J. M., H.C. Van Ness, M.M. Abbott Introduction to Chemical Engineering Thermodynamics // J. Chem. Educ. — ACS , 1950. — Vol. 27, Iss. 10. — P. 789. — ISSN 0021-9584 ; 1938-1328 — doi:10.1021/ED027P584.3
↑ https://chem.libretexts.org/Bookshelves/General_Chemistry/Book%3A_ChemPRIME_(Moore_et_al.)/16%3A_Entropy_and_Spontaneous_Reactions/16.06%3A_Standard_Molar_Entropies
↑ CRC Handbook of Chemistry and Physics / David R. Lide, Jr. — 78 — USA : CRC Press , 1997. — P. 14–37. — ISBN 978-0-8493-0478-1
↑ а б Wiłkomirski B. Pentacyclic triterpene triols from calendula officinalis flowers // Phytochemistry — Elsevier BV , 2002. — Vol. 24, Iss. 12. — P. 3066–3067. — 2 p. — ISSN 0031-9422 ; 1873-3700 — doi:10.1016/0031-9422(85)80062-5
↑ B Wilkomirski Pentacyclic triterpene triols from calendula officinalis flowers // Phytochemistry — Elsevier BV , 1985. — Vol. 23, Iss. 12. — P. 3066–3067. — 2 p. — ISSN 0031-9422 ; 1873-3700 — doi:10.1016/S0031-9422(00)80640-8
↑ https://www.bfs-kaelte-klima.de/fileadmin/DATEIEN/Download/Einlegeblatt_fuer_die_Betriebshandbuecher-Broschuerendruck.pdf
↑ Зівенко, Олексій (2019). ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ СКРАПЛЕНОГО ВУГЛЕВОДНЕВОГО ГАЗУ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ . Вимірювальна техніка та метрологія . Т. 80, № 3. с. 21—27. doi :10.23939/istcmtm2019.03.021 . ISSN 0368-6418 . Процитовано 16 листопада 2021 .
↑ Approved additives and E numbers | Food Standards Agency . www.food.gov.uk (англ.) . Процитовано 26 вересня 2024 .
Література