Птахи, занесені до Червоної книги України

Гніздовий, перелітний птах. У 1-й половині ХХ ст. невеликі колонії існували в пониззі річок, що впадають у Чорне та Азовське моря. Після Другої Світової війни гніздування на території України не спостерігалося, але починаючи з 2000 року поодинокі гнізда час від часу виявляються в Дунайському біосферному заповіднику в українській частині дельти Дунаю. На прольоті та влітку зустрічається в дельті Дунаю та на придунайських водоймах, на лиманах у межиріччі Дністра і Дніпра, в районі Чорноморського біосферного заповідника, біля берегів Кримського півострова, подекуди на азовському узбережжі.

Літуючий, перелітний птах. У межах України спорадично гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, у 2000 р. була спроба (невдала) розмноження у Дунайському біосферному заповіднику. У 2009 р. загніздився на Азовському узбережжі (Крива Коса). На літуванні регулярно трапляється на водоймах Придунав'я. По Азово-Чорноморському узбережжю поза дельтою Дунаю є низка поодиноких спостережень.

Осілий, кочовий. В Україні рідкісний гніздовий птах на морському узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південного узбережжя, півдня Керченського півострова). Гніздиться близько 850—900 пар, у т. ч. бл. 500 пар на Тарханкуті.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях на півдні країни. З кінця 1990-х рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється на півночі, зокрема у Київській області, та на Закарпатті. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у басейні Дніпра. На початку XXI ст. в Україні, переважно у Придунав'ї, нараховували до 2 тис. гніздових пар.

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава р. Молочної) та в інших місцях півдня України. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня України. Найбільші колонії є у плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші; в інших місцях Півдня України гніздяться окремі пари та групи з 5—12 пар.

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя; залітний у Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській та інших областях. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина популяції гніздиться в пониззях Дунаю, на Східному Сиваші, Лебединих островах.

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться на озерах Кугурлуй, Картал, Китай, острові Малий Татару, в Стенцівсько-Жебриянських плавнях, дельтах Дністра та Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заплаві Інгула, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті Молочної. На території України гніздиться близько 1,5—2 тисяч пар, найбільші колонії в дельті Дунаю та на Сиваші.

Гніздовий, перелітний. В Україні поширений переважно на Поліссі та в Карпатському регіоні, чисельність досягає 400—450 пар. У тому числі: у Волинській області 50—60 пар, Рівненській — 60—70, Львівській — 30—40, Закарпатській — 30—40, Івано-Франківській — 30—40, Чернівецькій — 8—10, Київській — 25—30, Чернігівській — 40—50, Сумській — 10—12.

В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському біосферному заповіднику, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму. Наприкінці 1980-х рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40 тис.осіб, на початку XXI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю у 1980-ті рр. залишалося 60—300, зрідка 1,2 тис. ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15 тис. ос.

Гніздиться в тундровій смузі Євразії, на островах Колгуєв, Вайгач, Південна (Нова Земля). В Україні окремі особини зимують на північному узбережжі Азовського моря (Молочний лиман, Обитічна затока). Відомі зальоти у Полтавську, Волинську та інші області.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму та в східній частині Луганської області. Зальоти зареєстровано у Західній Україні, середній частині басейну Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках Біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі. Чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму та на сході Луганської області. Наприкінці ХХ ст. чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає.

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті, у дельті Дунаю, північного узбережжя Азовського та Чорного морів. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650—1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах Чорноморського заповідника, по берегах більшості лиманів Азово-Чорноморського узбережжя, а також на Поліссі.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських районів Азово-Чорноморського регіону. Найстабільніші гніздові осередки знаходяться в нижній течії Дунаю, на Сиваші, озерах Нижнього Дністра. Українська гніздова популяція коливається в межах 150—550 пар і на сьогодні має тенденцію до зниження.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській області: на оз. Катлабух і Кугурлуй та Стенцівських плавнів гніздиться 0,5—1 тис. пар; а також на Східному Сиваші — 45—50 пар; у Західній Україні — до 40 пар; у інших місцях гніздяться окремі пари та невеличкі групи з 3—5 пар. У минулому вид був численним у плавнях великих річок. Місця зимівлі невеликої частини популяції розміщені на узбережжі Чорного моря.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис.осіб і продовжує зменшуватись.

Осілий, кочовий. В Україні гніздиться на о-вах Ягорлицької, Тендрівської та Джарилгацької заток, на Кінбурнській косі та о. Березані. В означених районах, а також у прибережній зоні Одеської області та дуже рідко в українській частині дельти р. Дунаю зимує частина популяції. На о-вах Ягорлицької і Тендрівської заток Чорноморського біосферного заповідника гніздиться 1,2—2 тис. пар, в РЛП «Кінбурнська коса» — близько 100 пар, у інших місцях́ — поодинокі пари. В останні роки чисельність зменшується.

В Україні межі ареалу не встановлено. Рідкісний залітний. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ ст. гніздився у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському регіоні. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Північного Приазов'я.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів. У Чорноморському біосферному заповіднику, в 1970—1980 рр. гніздилося до 900 пар, 2005—2009 рр. — не більше 15-40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на Лебединих островах, близько 70 пар на островах Джарилгацької затоки, близько 10 гніздиться на Обитічній косі.

Гніздовий, перелітний. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1—2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку ХХ ст. У 1980—1990 рр. було відомо два жилих гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне в (Житомирській обл.). Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській області — в Черемському природному заповіднику (з 2006 р.) та НПП «Прип'ять-Стохід» (з 2008 р.).

Залітний. В Україні в минулому гніздився в незначній кількості в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Зараз гніздування мало ймовірне.

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні гніздиться практично на всій території, за винятком Криму та високогірних районів Карпат. В Україні гніздиться близько 2 тис.осіб. Протягом останніх 30 років чисельність популяції скоротилась у 3—5 разів.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Сучасний гніздовий ареал в Україні включає деякі північні райони Полісся і, можливо, частину Західної України. Зимує на всій території країни, переважно в степовій та лісостеповій смугах. Гніздова популяція виду в Україні налічує не більше 10—20 пар.

В Україні ще у середині ХХ ст. був досить звичайним видом майже усієї степової смуги, але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали. Нині дуже рідкісний під час прольоту.

Гніздовий, перелітний. До гніздового ареалу входить майже вся територія України крім Карпат та Кримських гір. В Поліссі та Лісостепу чисельність набагато вища, ніж у Степу. На території України гніздиться приблизно 2—3 тис. пар.

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться виключно в Луганській області (долина р. Сіверського Дінця та пониззя його притоки — р. Деркула). Протягом ХХ ст. чисельність скорочувалась, стабілізувалась у 1980—1990 рр. на рівні 40—50 пар. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення. Спостерігається загальне багаторічне скорочення ареалу виду, причини якого до кінця не вивчені.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у лісостеповій, степовій смугах і Криму. Окремі пари гніздяться в лісовій смузі. В Україні до середини ХХ ст. чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980—1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз гніздиться не менше 250 пар.

Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно на Поліссі та в лісостеповій зоні; зустрічається в Українських Карпатах і Кримських горах (до верхньої межі лісового поясу). У більшості областей рідкісний (подекуди дуже рідкісний) вид. Чисельність української популяції стала поступово зменшуватися ще у середині ХХ ст. Станом на 2000 р. вона була оцінена в 30—40 пар, але вже в 2004 р. — в 250—300 пар. Це пов'язано з проведенням детальніших наукових досліджень.

Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; у Криму буває під час весняних та осінніх міграцій. Основна популяція зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Чисельність в Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990 рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності.

Залітний. Ще наприкінці минулого століття був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів, але згодом майже повністю зник з території України. Останній випадок гніздування на території України був зафіксований у 1980-ті рр. в заповіднику Асканія-Нова. У теперішній час є залітним у степовій зоні.

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні сучасний ареал охоплює північно-західні, північні та, можливо, північно-східні області. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському регіоні. З середини ХХ ст. ареал зменшився, відступив на північ. На 1997 р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40—60 пар, на 2004 р. — у 20—30 пар. Сучасна чисельність, ймовірно, становить 10—20 пар.

Гніздовий, перелітний. Поширений на всій правобережній частині (окрім південних степів), у північній, та північно-східній та центральній частинах Лівобережжя. В Україні у 1989 р. чисельність оцінювали в 200—250 пар. У наш час вона становить 500—100 пар, можливо 1,2—1,5 тис. Значна різниця між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов'язана, головним чином, з проведенням масштабних досліджень у останні роки.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні поширений в межах лісостепової, окремих лісових масивах та лісосмугах степової зони, в Кримських горах. Гніздиться не менше 100 пар, головним чином на сході країни (басейн Сіверського Дінця) та в Криму. В останні роки намітилась тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі.

Осілий, перелітний, зимуючий. В Україні беркут дуже рідкісний, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). На міграції та зимівлі трапляється скрізь. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10-15 пар.

Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться вздовж Дніпра та його головних приток, на р. Сіверський Донець, р. Дунай, а також поблизу великих ставкових господарств у інших регіонах. Під час кочівель трапляється по всій Україні. На зимівлі — переважно вздовж Дніпра, у Північно-Західному Причорномор'ї, на Сиваші та спорадично в інших регіонах. В Україні протягом XIX — першої половини ХХ ст. чисельність катастрофічно скорочувалася. Її відновлення почалося з другої половини 1970-х рр. Станом на 2009 р. гніздиться 100—120 пар. Щороку зимує 260—370 особин.

Поширений у південних країнах Європи, Азії, у Північній Африці (переважно гірські пасма, високі берегові урвища). В Україні у наш час рідкісні залітні птахи. Порівняно недавно, кілька десятків років тому, поодинокими парами гніздилися в скелястих урвищах по берегах Дністра і в горах Криму.

Осілий. В Україні гніздяться лише в Криму поодинокими парами. В інших областях рідкісні залітні птахи. Улюблені місця перебування — верхня межа лісу у високих гірських пасмах. Кримська популяція грифа чорного не перевищує 50 особин, з яких щороку гніздиться 5—11 пар.

Осілий. В Україні гніздяться в Криму, на території Кримського заповідно-мисливського господарства, в скелястих урвищах Бабуган-яйли та інших місцях. За даними 2002—2006 рр. чисельність виду в Криму становить не менше 80—100 особин, з яких гніздиться не менше 10—16 пар. Протягом останніх 15 років кримська популяція стабільна.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Протягом XIX — першої половини ХХ ст. вважався досить звичайним. Упродовж другої половини ХХ ст. чисельність скорочувалась, у деякі роки становила не більше 50 пар. Відновлення чисельності у степовій смузі почалося з 1980-х рр. Станом на 2009 р. чисельність на території України сягала не менше 250—300 пар.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид, у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського півострова — кавказький підвид, під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид. Гніздиться близько 120—130 пар, з яких 100—110 пар в Криму.

Гніздовий, перелітний. В Україні зрідка трапляється в степовій смузі. Протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-ті рр. на Закарпатті та в Криму вид був досить звичайним і гніздився колоніями до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій області і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової фауни України.

Осілий. В Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та на півночі лісостепової смуги. На початку 1970 рр. нараховували близько 66,6 тис., у 2007 р. — 13,3 тис. осіб. Найбільша чисельність виду у Житомирській області (бл. 3400 ос. у 2007 р.).

Осілий. В Україні трапляється на Поліссі та у Карпатах. Популяція нараховує приблизно 3000 ос., у тому числі в Карпатському біосферному заповіднику — приблизно 300. Чисельність протягом останніх десятиріч сильно скоротилась.

Осілий. В Україні поширений у Поліссі, Розточчі, Карпатах та подекуди на півночі лісостепової смуги. На початку 1970 рр. нараховували близько 38—42 тис., у 2007 р. — 22,5 тис. ос.

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. На території України гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Під час сезонних міграцій зустрічається по всій території, концентрується у Присивашші. Гніздиться імовірно, від 500—600 до 700—850 пар.

Гніздовий, перелітний. Гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій областях та Степовому Криму. Чисельність в Україні у гніздовий період 600—700 ос. (200—250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос.

Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій областях, Керченському півострові. Чисельність у гніздовий період до 850 ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис.́ ос.

В Україні осіла на Керченському півострові; мігрує та зимує в Присивашші, Степовому Криму, Північно-західному Приазов'ї. Чисельність у гніздовий період — 30—50 осіб (можливе гніздування 5—7 самок), взимку, ймовірно, до 70—80 осіб.

Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно — у сухостеповій зоні, а на півночі — вздовж великих річок. Для більшості територій України чисельність не визначена. На півночі Керченського півострова 1 пара трапляється на 1,4—2 кв. км, подекуди вздовж Сиваша — на 0,8—1 кв. км.

Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться на кордоні з Білоруссю. На гніздуванні виявлений з 1995 року. Чисельність становить лише 9-14 пар. Під час міграцій трапляються по всій країні, численніший вздовж великих річок та морського узбережжя.

Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках Чорного і Азовського морів, на Сиваші та у Дніпропетровській області. Під час кочівель і міграцій може спостерігатись у інших частинах країни. На початок XXI ст. чисельність становила близько 1750—2150 пар.

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться біля Чорного і Азовського морів: по дельтах річок і на лиманах. Мозаїчні поселення трапляються у Волинській, Харківській, Донецькій, Луганській областях, степовій частині Криму. Зальоти відмічали у Полтавській, Черкаській, Київській та інших областях. На території України гніздиться близько 8,5—10 тис.осіб.

Гніздовий, перелітний птах. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок Дніпро, Десна та Прип'ять. Загальна чисельність в Україні становить близько 650—800 пар.

Гніздовий, перелітний. До 1950 рр. був звичайним гніздовим птахом Полтавської і Харківської областей, траплявся в Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях. Зараз оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у межах Чернігівської і Сумської областей. Чисельність становить від 50 до 100 пар.

Гніздовий, перелітний птах. Зараз майже вся популяція сконцентрована на Поліссі в долинах рр. Дніпро, Десна та Прип'ять. Достовірно гніздиться в Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. Чисельність становить 500—700 пар.

Рідкісний пролітний. За оцінками, у світі, залишилось від 50 до 300осіб. В Україні під час міграцій і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7—48 птахів.

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення — на Поліссі. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі Чорного та Азовського морів. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період — на Азово-Чорноморському узбережжі. Гніздова популяція не перевищує 100 пар; на прольоті — звичайний, але не чисельний птах.

В Україні регулярно трапляється під час міграцій на морському узбережжі та рідко у західних і центральних областях. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин.

Гніздовий, перелітний. Наприкінці XIX — на початку ХХ ст. ареал в Україні охоплював узбережжя Чорного та Азовського морів від східних кордонів країни до Дунаю на півночі до Полтавської та Харківської областей. В останні два десятиріччя ХХ ст. відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар на півдні України.

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться переважно у Причорномор'ї та Приазов'ї. Популяція за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6—2 тис. пар.

Гніздовий, перелітний птах. Гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1 тис. пар.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у Карпатах, Поліссі, частково в Лісостепу, Гірському Криму і, можливо, заплави Дунаю. Нечисленний у більшості районів Полісся і Криму, рідкісний — у Лісостепу. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар.

Осілий птах. На території України номінативний підвид Bubo bubo bubo заселяє північні і західні райони, а південний — руський Bubo bubo interpositus — схід країни (переважно Луганську обл.). В Україні налічують близько 200 пар.

Осілий, кочовий птах. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпатських та Кримських гір. Чисельність в Україні, ймовірно, становить 850—1700 пар.

В Україні перелітний гніздовий птах, що зустрічається на півдні лісостепу, в степу, Карпатах і Криму. На півдні України та у рівнинному Закарпатті — нечисленний, в інших районах — дуже рідкісний. Чисельність в країні оцінена в 2-4 тис. пар.

Осілий, кочовий птах. На гніздуванні у Карпатах (Львівська область), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Сумська області), ймовірно гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі.

Осілий птах. В Україні поширений у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся. Чисельність оцінено в 150—350 пар.

Осілий птах Карпат і Прикарпатського регіону. Загальна чисельність в Україні становить близько 1 тис. осіб, яка зростає у зимовий період за рахунок міграцій птахів з півночі.

Осілий птах. Поширений на півночі Полісся, а також на північному заході Київської області. В Україні вперше зареєстровано гніздування у 1985 р. Станом на 2009 р. чисельність оцінюють у 20—35 пар.

Осілий птах. Зареєстрований на гніздуванні в західних і центральних областях України, а також на півночі Одещини. У негніздовий період може з'являтися в інших районах України. Орієнтовно гніздиться до 30 пар.

Гніздовий перелітний птах. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі чисельніший. Чисельність орієнтовно становить 4-5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження.

Осілий, кочовий птах. В Україні гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях рр. Дунай та Дністер. Чисельність становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення.

Осілий, кочовий птах. В Україні поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на Розточчі, у Східних Карпатах, на Західному та Житомирському Поліссі та на північному сході країни. Чисельність оцінено в межах 570—930 пар.

Осілий. В Україні гніздиться в Карпатах та з 2004 р. на Поліссі (ліси півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей). Чисельність становить 300—320 пар.

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує у Присивашші. Чисельність становить близько 200—2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%.

Пролітний, можливе гніздування. В Україні проходить північно-східна межа ареалу. В останні 30 років вид реєстрували головним чином в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю на заході до східних кордонів Донецької області, на північ до м. Луганська як залітний. Спорадичне гніздування можливе в Криму.

Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в усіх поліських та прикарпатських областях, а також на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. Гніздиться 500—1200 пар. Спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.

Гніздовий, перелітний. В Україні зустрічається головним чином у південно-східних районах степової зони та в Криму, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України. Чисельність коливається в межах декількох тисяч пар.

Гніздовий, перелітний. В Україні трапляється в Карпатах у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Популяція виду в Українських Карпатах становить 190 пар.

Гніздовий, перелітний. Гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській та Чернігівській областях. Чисельність зараз оцінюється в 3,5—4,1 тис. самців.

Осілий, кочовий, перелітний. В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально трапляється на Західному Поліссі. Відомі зальоти в інші регіони. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар.

Гніздовий, перелітний. В Україні у теперішній час гніздиться в Гірському Криму та Карпатах. У Криму гніздиться близько 100 пар, в Карпатах — 750—800.

Осілий. Гніздиться в середній течії Прип'яті та Стоходу. В Україні відомо не більше 10 пар.

Гніздовий, перелітний. Сучасний ареал в Криму охоплює весь Керченський півострів. Окремі пари відмічені на узбережжі в Запорізькій, (Херсонській) областях та в Степовому Криму. Чисельність становить 150—200 пар.