|
Пушкарьов Федір Степанович
Фе́дір Степа́нович Пушкарьо́в (25 червня 1908 БіографіяНародився 25 червня 1908 року в родині робітників в селі Орєхово, тепер місто Орєхово-Зуєво, Московська область, Росія. З 1919 по 1924 рік був пастухом в селі Осиновка Уфимської губернії. З 1925 по 1930 рік — учень столяра в місті Орєхово-Зуєво Московської губернії. 8 листопада 1930 року призваний до лав Червоної армії і направлений у 116-й артилерійський полк Московського військового округу в місто Моршанськ. З 2 січня по 15 вересня 1931 року навчався у полковій школі, після чого служив помічником командира взводу управління. У грудні 1931 року направлений у Єйську військову школу військових льотчиків і льотних спостерігачів імені Сталіна, після закінчення якої в травні 1933 року призначений пілотом в 168-й корпусний авіаційний загін ВПС Українського військового округу в місті Конотопі. З січня 1934 року командував ланкою цього авіазагону. У грудні 1936 року лейтенант Пушкарьов був переведений на ту ж посаду в 29-у швидкісну бомбардувальну авіаційну ескадрилью в місто Овруч. З 25 травня 1937 року по 10 березня 1938 року знаходився в «урядовому відрядженні» в Іспанії. За мужність і героїзм у боях був нагороджений двома орденами Червоного Прапора. Після повернення в СРСР у травні 1938 року капітан Пушкарьов був призначений помічником і заступником командира 48-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Київського особливого військового округу в місті Умань. 26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Уманській виборчій окрузі № 86 Київської області. У липні 1938 року призначений командиром 33-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку в місті Біла Церква. На цій посаді з 17 вересня по 17 жовтня 1939 року брав участь в окупації Червоною армією Західної України і Західної Білорусі. У період радянсько-фінської війни з 2 лютого по 13 березня 1940 року разом з полком брав участь в бойових діях на петсамському напрямі у складі ВПС 14-ї армії. Особисто здійснив 9 бойових вильотів, за що 7 травня 1940 року був нагороджений орденом Червоного Прапора. Напередодні німецько-радянської війни 33-й швидкісний бомбардувальний авіаційний полк входив в 19-у бомбардувальну авіаційну дивізію ВПС Київського особливого військового округу. З початком німецько-радянської війни полк під командуванням полковника Пушкарьова вів бойові дії на Південно-західному фронті. Брав участь в прикордонній битві і Київській оборонній операції. 10 грудня 1941 року полковник Пушкарьов призначений командиром 19-ї бомбардувальної авіаційної дивізії. З 10 лютого 1942 року виконував обов'язки начальника управління 1-ї повітряної траси ВПС Червоної армії в місті Куйбишеві. У липні 1942 року призначений командиром 284-ї бомбардувальної авіаційної дивізії. У кінці липня 1942 року дивізія увійшла до сформованої на Брянському фронті 15-ї повітряної армії і з осені здійснювала бойові завдання на воронезькому напрямі. У кінці листопада 1942 дивізія переформована в 284-у нічну бомбардувальну авіаційну дивізію. 30 березня 1943 року 284-а нічна бомбардувальна авіадивізія була перейменована у винищувальну. У середині квітня 1943 року полковник Пушкарьов був призначений тво. командира новосформованої 315-ї винищувальної авіаційної дивізії. З 27 травня 1943 року командував 280-ю бомбардувальною авіаційною дивізією, що входила до складу 14-ї повітряної армії Волховського фронту. У грудні 1943 року полковник Пушкарьов направлений на навчання на курси при Військовій академії командного і штурманського складу ВПС Червоної армії. Після їх закінчення в липні 1944 року призначений командиром 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії, перетвореної 11 листопада 1944 року в 16-у гвардійську винищувальну авіадивізію у складі 7-ї повітряної армії Карельського фронту. У кінці січня 1945 року полковник Пушкарьов був переведений на посаду командира 327-ї бомбардувальної авіаційної дивізії, що входила до складу 5-го бомбардувального авіаційного Люблінського Червонопрапорного корпусу 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту. Особисто Пушкарьов здійснив 36 бойових вильотів, з них два на літаку «Бостон» на міста Данциг і Штеттін, де проходили найзапекліші бої. Після війни продовжував командувати 327-ю бомбардувальною авіаційною дивізією до вересня 1946 року, потім був у резерві ВПС. З лютого 1947 року командував 338-м окремим транспортним авіаційним полком 5-ї повітряної армії Одеського військового округу. З травня 1947 року полковник Пушкарьов виконував обов'язки помічника командира з льотної підготовки 5-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії Прибалтійського військового округу. З серпня 1950 року командував 47-ю бомбардувальною авіаційною дивізією. З вересня 1952 року по листопад 1954 року навчався у Вищій військовій академії імені Ворошилова. У лютому 1956 року призначений інспектором Інспекції бомбардувальної авіації Головної інспекції Міністерства оборони СРСР. 7 травня 1956 року звільнений в запас. Помер 22 лютого 1978 року в Москві. Звання
Нагороди
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
