Тут Михайло Рудинський (1932—1933) і П. Борисковський (1937—1939) досліджували групу пізньопалеолітичних (мадленських) стоянок з тридільними півземлянками та крем'яним і кістяним приладдям у них. Біля Пушкарів у культурному шарі знайдено багато кісток різних диких тварин, що вказує на мисливський спосіб життя жителів[2]
Назва
За легендою, 1708 році проїжджав селом «з варягів в греки» російський цар Петро І.[1] Йому так сподобалося село на узвишші біля Десни, що він наказав спорудити фортецю і поставити гармати. Село, через солдатів-пушкарів, назвали теж Пушкарі.
Історія
За даними на 1859 рік у козацькому й казенному селі Новгород-Сіверського повітуЧернігівської губернії мешкало 652 особи (312 чоловічої статі та 340 — жіночої), налічувалось 80 дворових господарств, існували 2 православні церкви[3].
Станом на 1886 у колишньому державному селі Кам'янсько-Слобідської волості мешкало 668 осіб, налічувалось 132 дворових господарства, існували 2 православні церкви й крупорушка[4].
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 2949 осіб (468 чоловічої статі та 503 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1048 осіб (482 чоловічої статі та 566 — жіночої), з яких 1048 — православної віри[6].
У 1897 році відкрито церковно-приходську школу.
У 70-80–ті роки було збудовано водопровід, асфальтну дорогу, десятки житлових будинків для колгоспників, дитячий садок, контору, майстерню для машинно-тракторного парку, пилораму, тваринницький комплекс на 5 тис. голів великої рогатої худоби, свиноферму та зерносклади.
Із січня 2015 року село Пушкарі стало центральною садибою Ковпинської сільської ради. До цього сільрада була у Ковпинці[1].
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[7]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[8].
↑М. Рудинський «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в українському палеоліті», 1947; П. Борисковський «Палеолітична стоянка Пушкарі І», 1947
↑рос. дореф.Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2053)
