Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Пірофіліт

Пірофіліт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураPrl[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаAl₂Si₄O₁₀(OH)₂ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.EC.10[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 871.2.1.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Колірбілий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений
Сингоніятриклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість1,5
Блискскляний
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина2,72
Інші характеристики
Названо на честьвогонь (давньогрецька мова)[4],
листок (давньогрецька мова)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьБерезовське родовище золота[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Пірофіліт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пірофілі́т — мінерал класу силікатів шаруватої будови.

Від пір… і грецьк. «філлон» — лист (має властивість розщеплюватися на листочки при нагріванні). R.Hermann, 1829.

Синонім: піроксит, агальматоліт[5] (так називають також гірську породу, що складається з пірофіліту).

Загальний опис

Хімічна формула: Al2[Si4O10] (OH)2. Al може частково заміщатися Mg, Fe. Звичайні домішки Са, Na, K, Ti. Містить (%): Al2O3 — 28,3; SiO2 — 66,7; H2O — 5,0.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює пластинчасті маси і пластинчасто-променисті суцільні скупчення.

Густина 2,72.

Твердість 1,5.

Колір білий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений.

Жирний на дотик.

У шліфах безбарвний.

Блиск скляний.

Зустрічається як гідротермальний, низькотемпературний мінерал у деяких багатих на глинозем метаморфічних сланцях та екзогенних породах разом з кварцом, андалузитом, кіанітом, тальком, каолінітом.

Розповсюдження: Рудні гори (ФРН), Банська Штявніца (Словаччина), Секеримб (Румунія), Урал (РФ), шт. Півн. Кароліна (США).

В Україні

В Україні зустрічається на Волині. Використовують як замінник тальку, для виготовлення вогнетривких матеріалів та ізоляторів, як наповнювач тощо.

Давньоукраїнські (X—XIV ст.) центри обробки пірофілітової сировини та виробничі майстерні знаходилися в Києві та Чернігові, а також поблизу сіл Нагоряни, Хлупляни, Прибитки, Городець, Покалів, Скребеличі, Норинськ, Коренівка, Велика Хайча, Коптівщина, Черевки, Рудня-Франківка та ін. Відомий[6] також середньовічний пірофілітовий промисел на Овруцькому кряжі.

Різновиди

Розрізняють:

  • листуватий (агрегати, які складаються з лускуватих індивідів),
  • хромистий (відміна пірофіліту, яка містить до 3 % Cr2O3).

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Information related to Пірофіліт

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya