Половина села відома під історичною назвою Наказне́, яку місцеві жителі вживають до сьогодні.
Розташоване за 15 км від центру громади, за 5 км від залізничної станції Наказне.[1] У селі поїзд зупиняється двічі: на станції Розкопане і ще раз в кінці села на станції Дзюнків.
Історія
Засноване у XIX ст. Поблизу села розкопали стародавній курган скіфських та давньоруських часів, звідки й назва села.
Роскопана належало до Дзюньківської волості Бердичівского повіту Київської губернії. Дворів було 326, населення — 1757 чол., чоловіків — 864 и жінок — 893.
У селі була одна православна церква, одна часівня, одна церковна школа, 9 вітряків, 3 кузні, три кінних сіножатки, одна просорізка, одна казена винна лавка и дві бакалейних.
За переписом 1897 р. мешкало православных 348, римо-католиків — 248. Чоловіків — 835, женщин — 811, усього 1646.
Під час Другої світової війни село було окуповане фашистами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[2]
На початку 1970-х років у селі був розміщений відділок радгоспу «Україна», що входив до Погребищенського цукрокомбінату. За ним було закріплено 2358 га землі, в тому числі 1596 га орної. Підприємство вирощувало насіння цукрових буряків. В селі були початкова та середня школи, клуб, бібліотека, пологовий будинок, фельдшерський пункт.[1]
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[3]
17 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[4].
Село сьогодні
Є початкова та середня школи, клуб, бібліотека; фельдшерський пункт.
Населення
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 847 особи,[5] із них 98,70 % зазначили рідною мову українську, 1,07 % — російську, 0,12 % — білоруську, 0,12 % — молдовську.[6]
Розко́пане // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.530-531
Список населенных мест Киевской губернии. 1900 год. 210 ст. Издатель: Киевский Губернский Статистический комитет ISBN-10(13): 1900_16000203
Похилевич Л. — Сказания о населенных местностях Киевской губернии, Киев. 1864 г.
↑Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)