Король був звинувачений у зв'язках з єзуїтами, іноземцями, прагненні до абсолютної влади. Відомо, що він намагався встановити передачу трону спадковою, позбавити шляхту більшої частини привілеїв, залишити за Сеймом право тільки дорадчого голосу, але не вирішального.
Рокош сприяв православним під час конфліктів з унійними діячами.[1]
Примітки
↑Marian Rechowicz. Kopystyński (Kopysteński) Mateusz h. Leliwa / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIV/1, zeszyt 60.— S. 27 (пол.)