Романівка (Байковецька сільська громада)

село Романівка
Герб Прапор
Клуб
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Байковецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040010090046271
Основні дані
Засноване	1571
Населення	572 (2023)
Територія	1.300 км²
Густота населення	435.38 осіб/км²
Поштовий індекс	47715
Телефонний код	+380 352 49 64 00
Географічні дані
Географічні координати	49°32′0″ пн. ш. 25°49′0″ сх. д. / 49.53333° пн. ш. 25.81667° сх. д. / 49.53333; 25.81667
Середня висота над рівнем моря	310-320 м
Водойми	Качава, Дзюрава, Романівський став
Найближча залізнична станція	Бірки-Великі
Відстань до залізничної станції	4,6 км
Місцева влада
Адреса ради	47711, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Байківці, вул. Січових Стрільців, буд. 43
Карта
Романівка
Романівка
Мапа
Романівка у Вікісховищі

Рома́нівка — село в Україні, у Байковецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на берегах річок Качава і Дзюрава, в центрі району. До 2020 року центр Романівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Ангелівка. До 1992 разом із с. Ангелівкою підпорядковувалось Великобірківській селищній раді.

Романівка розташована у Східній Європі, Західній Україні, в центрі Тернопільської області, в центрі Тернопільського району.
Межує на півночі із селом Ангелівка, на північному сході із с. Романове Село, на сході із с. Галущинці, на півдні із с. Малий Ходачків, на південному заході із смт Великі Бірки, на заході із с. Ступки, на північному заході із селами Чернелів-Руський і Соборне.

Територія села лежить на Подільській височині. Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчленована долинами річок Качава і Дзюрава, ярами і балками. На північно-східній околиці знаходиться Романівський став^[1], на сході і півдні лісові урочища «Дубина» і «Караманда».

Фрагмент карти Боплана PODOLIA[2] (1650 р.)	Фрагмент карти Ф. фон Міга (1779–1782 рр.)	Фрагмент австрійської військової топографічної карти (1880 р.) М1:75000

• Т. Шевченка;
• Б. Хмельницького;
• Нова;
• М. Коцюбинського;
• І.Франка;
• Зелена;
• Сонячна;

Перша писемна згадка — 1571 як власність родини Лодзінських.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Байковецької сільської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[4].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 603 особи, з яких 269 чоловіків та 334 жінки^[5].

Сучасна символіка села була затверджена. Рішення сесій сільської ради №8/6/11 «Про затвердження офіційної символіки Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та Положення про зміст, опис Гербів, Прапорів Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та порядок їх використання» від 26.02.2021

Використано елементи герба Радван. На червоному геральдичному щиті золота церковна хоругва, яка складається з трьох полів та підшита бахромою, яка звисає донизу. Над хоругвою золотий кавалерський хрест. Хоругва відділена від країв щита двома золотими лініями.

Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «РОМАНІВКА» і «1571».

Прапор має квадратну форму і повторює елементи Герба: золоту церковну хоругву з трьох полів, підшитих бахромою. Над хоругвою – золотий кавалерський хрест. На Прапорі повторюються кольори Герба.

В основі символіки використано елементи герба Радван, до якого належали перші відомі власники села Романівка родина Лодзінських. Цей герб бере свій початок з часів Великого Князівства Литовського, до складу якого входила на той час Україна.

Через територію села проходить:

• автомобільна дорога Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Знам'янка Е-50, М 12
• двоколійна залізниця на лінії Львів — Красне — Тернопіль — Хмельницький — Жмеринка.

До села пролягає автобусний маршрут сполученням з обласним і районним центром м. Тернопіль протяжністю 15 км. Є зупинка приміського електропоїзда (платформа Романівка. 1322 км) сполученням Тернопіль — Підволочиськ. Найближча залізнична станція Бірки-Великі на відстані 4,6 км.

Село телефонізоване, працює поштове відділення Укрпошти, поштовий індекс: 47715.

Працює Фельдшерсько-акушерський пункт.

Працюють бібліотека, дитячий садок та загальноосвітня школа 1 ступеня. У зв’язку з незначною кількістю дітей початкова школа у селі призупинила свою діяльність.

У Романівці є церква святого Миколая, мурована — найдавніший християнський храм у селі, належить до ВеликоБірківського деканату^[6], Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ^[7]. Знаходяться руїни римо-католицького костелу (недіючий з 1945). Храмове свято припадає на День святого Миколая. Адміністратором храму Святого Миколая до 12 грудня 2013 року був о. Тарас (Рогач). З 12 грудня 2013 року до 2018 року адміністратором парафії був о. Євген Флиста. З 2018 адміністратором парафії є о. Ярослав Єфремов.

16 травня 2010 року на шкільному подвір'ї урочисто відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптори Іван та Дмитро Мулярчуки)^[8]

• Роман Гевко (нар. 1940) — економіст, громадський діяч, Заслужений працівник сільського господарства України (2003)^[9].
• Ярослав Гевко (нар. 1943) — літератор, редактор, упорядник, брат Р. Гевка^[10].
• Василь Дідух (нар. 1952) — голова Тернопільської районної ради 4-х скликань (1998, 2002, 2006, 2010), Заслужений економіст України.
• Василь Кузьма (1891—1963) — релігійний діяч, учасник Визвольних змагань 1918—1920 рр.
• Уляна Скальська (1931—2020) — український науковець у галузі хімії, громадсько-культурна діячка.
• Віктор Цебровський (1878—1940) — український правник, суддя, громадський діяч, репресований НКВД.
• Ягода Яків (1932—2010) — самобутній художник, графік, скульптор, різб'яр по дереву.

• Йосип Стадник — український галицький актор, режисер і театральний діяч^[11]
• Ігор Ґерета — археолог, проводив археологічні дослідження 1987
• Микола II — останній російський імператор, 1915^[12];

• Уніят-Карпович В. Романівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 416—418. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Мельничук В., Уніят В. Романівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 193. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Romanówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 729. (пол.). — S. 729–730. (пол.)
• Оптимізація ландшафтно-екологічної організації території (на матеріалах села Романівка Тернопільського району Тернопільської області) / С. Р. Новицька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2017. - № 2. - С. 173-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2017_2_28