Народився 29 липня1874 в Хирові в сім'ї машиніста Вінцетія Бандурського. 1885 року помер батько і мати перебралась із дітьми до Кракова. Там проживали у квартирі на вулиці Феліціянок. У Кракові Бандурський навчався в реальній школі, пізніше у Львівській політехніці. Серед викладачів зокрема Теодор Тальовський. Після навчання на початку 1900-х повернувся до Кракова разом із дружиною та маленькою донькою. Оселився в місцевості Дембніки на вулиці Барській, 30. Був членом Товариства любителів історії і пам'яток Кракова. Спільно з Віктором Мярчинським був власником архітектурно-будівельного бюро. Працював будівельним інспектором краківського магістрату. Член Спілки архітекторів Краківського воєводства.[1] Останні роки мешкав в орендованій віллі «Sylvan» на вулиці Поврозничій, 6. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.
Роботи
Дім «Під Совою» на алеї Красінського, 21 у Кракові (1907).
Перебудова у неоренесансному стилі власної, початково сецесійної вілли на вулиці Барській, 30 у Кракові (1907).
Дім Оренштайна на розі вулиць Діетла і Страдомія у Кракові (бл. 1911, співавтор Віктор Мярчинський).[2]
Дім на вулиці Гарнчарській, 9 у Кракові (1912—1913, співавтор Віктор Мярчинський).
Дім для службовців краківського магістрату на 24 квартири в місцевості Дембніки (бл. 1911).[3]
Численні вілли в місцевостях Нова Вєсь, Дембніки (бл. 1910).
Генеральний план дільниці Сальватор у Кракові, більшість вілл дільниці.
Нереалізовані
Одне з двох других місць на конкурсі проектів дому гімнастичного товариства «Сокіл» у місті Горліце (1904).[4]
Проект дому краківського Технічного товариства. 1905 року здобув друге місце на конкурсі серед членів товариства.[5]
Проект нової ратуші у Стрию. Виконаний для конкурсу 1906 року. Здобув друге місце.[6]
IV місце на конкурсі проектів санаторію для грязелікування у Криниці-Здруй (1906).[7]
III місце на конкурсі проектів Торгово-промислової палати у Львові (1907, співавтор Ян Завейський).[8]
Проект будинку повітової ради і Ощадної каси для містечка Мелець, виконаний спільно з Яном Завейським для конкурсу 1907 року. Здобув одне з двох других місць.[9]
Проект відбудови краківської ратуші (до 1908). Був фактично відтворенням зовнішнього вигляду ратуші, втраченої раніше.[10]
II місце на конкурсі проектів розпланування ділянки під віллову забудову за костелом св. Сальватора під Краковом (1908, співавтор Вайнберг).[11]
I місце на конкурсі проектів перебудови львівської ратуші (1908). Варіант Бандурського передбачав стилізацію ренесансно-готичних мотивів.[12]
I місце на конкурсі проектів будівлі Дирекції залізниць у Львові на розі нинішніх вулиць Листопадового чину і Гоголя (співавтор Ян Завейський). Конкурс відбувся 1911 року. Серед семи проектів перше місце здобули два варіанти, виконані спільно Яном Завейським і Романом Банурським із застосуванням барокових та галицьких ренесансних мотивів. До спорудження однак прийнято позаконкурсний план Збіґнєв Брохвіча Левинського, реалізований 1913 року.[13]
II місце на конкурсі проектів готелю «Брістоль» у Кракові (1912, співавтори Ян Завейський, Віктор Мярчинський).[14]
II місце на конкурсі проектів будинку Каси хворих у Кракові (1925, співавтор Славомир Одживольський).[15]
Примітки
↑Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61. (пол.)
↑Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 1.
↑Z kraju // Dziennik Polski. — 17 września 1904. — № 435. — S. 2. (пол.)
↑Architekt. — 1905. — № 5. — Tabl. 29—30; Ostap. Dom Towarzystwa technicznego w Krakowie // Architekt. — 1907. — № 1. — S. 16. (пол.)
↑Architekt. — 1906. — № 10. — S. 221—223, 240; Architekt. — 1906. — № 11. — S. 259—260; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3. (пол.)
↑Budowa gmachu izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Narodowa. — 27 lutego 1907. — № 48. — S. 2; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 5—6; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107. (пол.)
Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 78, 125. — ISBN 83-08-02087-9. (пол.)
Brückman de Renstrom K. Architekt Salwatora Roman Bandurski (1874—1949) // Tygodnik Salwatorski. — 2 września 2001. — № 35 (350). (пол.)
.svg){kind=small}
