Руків'я
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Ручка .
Запит «
Держак » перенаправляє сюди; про елемент весла див.
Весло .
Руків'я ножівки по дереву Держак лопати з перекладкою. Частини вогнепальної зброї, що традиційно виготовлялися з дерева: ложа , приклад , цівка , руків'я. Рукі́в'я , держак [ 1] , держално[ 2] — частина якогось виробу, що слугує для його утримання руками (руків'я лопати), або перенесення за допомогою рук (руків'я валізи).
Згідно зі Словарем Грінченка , словом «руків'я» називалася «рукоятка — наприклад, у хреста, хоругви» [ 3] [ 4] [ 5]
Залежно від типу інструмента, знаряддя, руків'я може мати спеціальні назви:
Батожи́льно, батожи́сько, пу́жално , діал. пужа́к — руків'я батога , пуги.Ву́хо — руків'я посуду[ 6] Гра́блище, гра́блисько, граби́лно , заст. граби́льно — руків'я граблів [ 7] [ 8] [ 9] [ 10] Ди́мавка — держак біля ковальського міха або коло ручного водяного насоса криниці[ 11] Дре́вко, держак , заст. ра́тище — палиця, до якої кріпиться прапор , бойова частина держакової зброї .Друґа́р — руків'я кермового весла в плота[ 12] Дужка — руків'я відра , кошика .Ефес Заступень , заступи́лно — держак заступа [ 13] [ 14] Істичи́льно — держак істика [ 15] Кісся́ — руків'я коси [ 16] Колодка , заст. черен , черенка , черенки — руків'я ножа [ 17] [ 18] Коцюби́лно [ 19] коцюби́льно )[ 20] кочержи́лно [ 21] кочержи́льно )[ 22] коцюби (кочерги)Лопати́лно — держак лопати [ 23] Милі́н, млін, погонач, жорнівка — руків'я ручних жорен [ 24] Мітли́ще — держак мітли [ 25] Ра́тище — держак списа, іншої держакової зброї, а також прапора.Рогачи́лно — руків'я рогача .Сапи́льно — держак сапи .Сокирище, топорище, топорисько — руків'я сокири [ 26] [ 27] [ 28] Стебло́ — застаріла назва ручки ложки, залізних вил[ 29] Фіст (від хвіст ) — застаріла діалектна назва ручки деяких знарядь (деркача , решітки , терлиці , маґлівниці , праника , ложки , вил , веретінника , глиняної каструлі)[ 30] Ціпи́лно , заст. ціпильно, ціпильна, ціпило — руків'я ціпа .Чаплиї́льно — руків'я чаплії [ 31] Чепіга — кожне з двох руків'їв плуга [ 32] Руків'я вил , мотичок , ключок не мають спеціальних назв, їх називають просто держаками. Замість «лопатилно» щодо руків'я лопати зараз теж вживається слово «держак».
↑ Що таке ДЕРЖАК - Словник синонімів Полюги - Словники - Словопедія . slovopedia.org.ua . Процитовано 11 листопада 2018 .↑ Держално // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980. — Стор. 249.↑ Руків'я // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.↑ Держално // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Держало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Вухо // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Граблище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Граблисько // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Грабилно // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — ISBN 966-569-013-2 .↑ Грабильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Димавка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Друґар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Заступень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Заступилно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Істичильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Кісся // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Колодка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Черен // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ І. Шелудько, Т. Садовський. Словник технічної термінології (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2016. ↑ Словник українських говорів Одещини . Близько 5000 слів/ За ред.: О.І. Бондар; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Філол. фак., Кафедра української мови. – Одеса: Одеський нац. університет, 2010. – 232 с. Архів оригіналу за 1 квітня 2022.↑ Кочержилно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Кочержильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Лопатилно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Милін // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Мітлище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Сокирище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Топорище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Топорисько // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.↑ Стебло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Фіст // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Чаплиїльно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — Кіевская старина , 1907—1909.↑ Чепіга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
Новий словник української мови. — К. : Аконіт, 1998. — Т. 1—4.
