Русалка — видавництво у Львові, яке друкувало твори українських та зарубіжних літературних класиків, п'єси, дитячі твори, поштові листівки і репродукції, картини українських митців від 1911 до 1939 року.
Очолюване Григорієм Гануляком видавництво розпочало діяльність 1911 року і проіснувало до 1939 року. Будинок видавництва розташовувався на вул. Курковій, 10 (тепер вул. Лисенка). Друкарня була у Ставропігійському Інституті у Львові під управою Юрка Сидорака.
Продукція Григорія Гануляка до 1913 року підписувалася: «Изданием Гр. Гануляка, Львов»; «Видавництво ГГЛ, Львів»; «Гр. Гануляк, Львів». Після 1913 року — «Видавництво „Русалка“»[2] і «Видавництво „Бистриця“». За його підготовкою виходила «Книгозбірня школярика» (щомісячні випуски), він був й автором частини дитячих творів цього циклу[1]. Водночас видавав «Літературну бібліотеку», «Театральну бібліотеку», «Діточу бібліотеку» і «Селянську бібліотеку».
Широкою популярністю також користувалися художні поштові картки, що видавалися «Русалкою», які вирізнялися дуже високим рівнем офсетного кольорового друку та широтою українознавчої тематики. Підтвердженням цьому може бути навіть побіжна характеристика кола тематичних інтересів видавництва: українські типи Галичини (після 1911) та Волині (1924), фотографії акторів українських театрів (1923), ілюстрації Ярослава Пстрака до повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (1913), репродукції творів відомих і маловідомих українських художників Антіна Манастирського (1917), Степана Томасевича (1917), Одо Добровольського (1913), Євгена Турбацького (1913) та інші[2].
Кольорові картки з циклу «Український орнамент» були прекрасно виконані художником Теодором Гриневичем, відзначені високим рівнем поліграфічного друку, стали надзвичайно цінним джерелом наукової інформації про високі зразки української народної творчості кінця XIX—початку XX століття[2]. На коломийській виставці гуцульських виробів 1912 року видавництво артистичних карток Григорія Гануляка було відзначене від імені ерцгерцогаКарла I Франца-Йосифа та ерцгерцогиніЗіти похвальним дипломом[3].
№ 41. С. Калинець. Сватання в нецках, жарт на 1 дію
№ 42. С. Калинець. Знахорка Солоха, сценічна картина, 1 дія
№ 43. Вол. Мартиневич. Перелесник, драма, 5 дій
№ 44. Дм. Гунькевич. Жертви темноти, драма з життя канадійських переселенців, 5 дій
№ 45. Вол. Мартиневич. Весілля з поправками, жарт на 2 дії
№ 46. Клим Поліщук. Гад звіринецький, драматична картина в 4 відсл.
№ 47. Степан Качмар. Пригоди вчать згоди, комедія на 3 дії
№ 48. М. Омелянець. Лихо з жінкою, лихо без жінки, комедія на 1 дію
№ 49. Д. Гункевич. Клюб суфражисток, комедія з американського життя, 5 дій
№ 50. В. Полянський. Дядько Тарас, сценічна картина, 1 дія
№ 51. І. Луцик. Три герби, комедія на 3 дії, 1926 р.
№ 52. Олесь Бабій. Родинна тайна, драма на 3 дії, 1926 р.
№ 53. Василь Казанівський. Чорт не жінка, жарт, 1926 р.
№ 54. Іван Зубенко. Горе бабіям, оперета па 3 дії, 1926 р.
№ 55. Лев Лотоцький: Закукурічені тітки, комедія на 3 дії, 1926 р.
№ 56. І. Я. Луцик. Вифлеємська ніч, сценічна ораторія з партитурою, 1926 р.
№ 57. Василь Казанівський. Адамові сльози [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.], або Пяна Корова, жарт на 1 дію. З життя переселенців в Канаді. Львів-Детройт 1926
↑Забочень М. С., Полегенький С. І. Каталог ілюстрованих поштових карток Ярослава Пстрака, виданих за життя художника у 1904—1914 роках. — Дрогобич, 1994. — 67 с.: іл. — (Каталоги поштових карток українських художників; Вип. 1). — (Дод. до газети «Дрогобицький колекціонер». — 1994. — Ч. 8/9) — С. 6.
↑Marusyn, Hr (1900). Svi︠a︡tomykolaïvsʹki vecherynky (Ukrainian) . Lʹviv]; [New York,]; [Howerla. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 27 березня 2022.
.JPG)
