На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міра довжини використовувався лікоть, уніфікований із європейською системою мір. Із XIII ст. застосовувався лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Пруссіїтевтонськими лицарям. Поряд з ним застосовувався лікоть старопольський у 59,6 см. У містах на ринковій площі зберігались еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини у 1787—1857 роках діяла міра довжини — лікоть львівський чи галицький у 59,6 см.
Сороки — бунт із 40 штук хутра лисиць, куниць, пупків соболів, див. с. 58.
Фаска масла = 30 кварт.
Віз заліза = 2 снопи = 24 шини, див. с. 66.
«Віз» заліза важив близько одного сотнара. Звичайно на однокінний віз вантажили 5 «возів» заліза, оскільки середнє навантаження коня в той час становило приблизно 5 сотнарів.
↑ абвгдЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 256. — Арк. 368. Штука полотна дорівнює 48 ліктям, бела сукна — 25 поставам, постав сукна—20—50 ліктям, частіше 30—36 ліктям, лікоть львівський—73,2. (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 10.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
↑ абвІсаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XV—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 11—12. Лашт у Гданську дорівнював 32 корцям, лашт дорівнює 60 корцям, корець — 36 гарнців (на підставі конституції 1565 р.). На практиці корець — 16—45 гарнців. Гарнець краківський — 3,15—3,17 л; гарнець — 4 кварти.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
↑ абвЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 829781. — Арк. 2, 4 об. Пуд дорівнював 40 фунтам. Бочка — найчастіше від 36 до 122 гарнців; гарнець (у Львові) 3,84 л. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління. — К., 1961. — № 2(46). — С. 11, 12; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
↑ абвгКуфа — 2 бочки, бочка від 36—122 гарнців; камінь у Львові — 10 безмінів; 1 безмін — 8-9 фунтів; крім того, камінь найчастіше важив 32 фунти; хаба (габа) — турецьке грубе біле ворсисте сукно; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
↑Кіпа — міра тканини, що мала 100 відрізків. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 686; за Гвоздик-Пріцак, 1999
Джерела
Чибирак С.В. Україна, держава: метрологія [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]. // Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018.
Ісаєвич Я. Д. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46).
Додаток V. Міри [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Лариса Гвоздик-Пріцак. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. — Київ, 1999.
Герасименко Н. З історії української метрології: міри об'єму збіжжя й меду // Український історичний журнал. — 2014. — Вип. 4 (№ 517).
Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. — Київ: Наукова думка, 1966.