Рух 4B
4B («Чотири „Ні“») — феміністичний рух, який виник у Південній Кореї у 2019 році. Його прихильниці відмовляються від побачень, шлюбу та сексу з чоловіками та народження дітей (всі чотири слова починаються на В). Мета й передумовиРух 4B покликаний бути прямою опозицією патріархальному устрою Південної Кореї та боротися з його пронаталістською політикою, яка розглядає жіночі тіла та репродуктивні здібності як інструменти для майбутнього держави. Феміністки у русі 4B активно протистоять різним способам нав'язування гендерних очікувань у консервативному суспільстві, зокрема щодо виховання дітей, стосунків і зайнятості[1]. Цей опір передбачає не лише відмову від побачень, але й відмову від поширених стандартів краси для жінок та пов'язаних з ними споживацьких практик у Південній Кореї[2]. У консервативному й традиційному суспільстві альтернативні форми протесту в русі 4B охоплюють ігнорування жорстких норм краси й традиційних очікувань від жінок шляхом гоління голови та відмови від носіння бюстгальтерів[3]. Учасниці руху кидають виклик традиційній життєвій траєкторії шлюбу та сім'ї, водночас засуджуючи дискримінацію жінок, поширену на корейському ринку праці, де жінкам платять на 31 % менше, ніж їх колегам-чоловікам, незалежно від їхнього сімейного чи батьківського стану[4]. 4B є відповіддю на глибоку демографічну кризу в країні, водночас зі створенням загрозу її демократичній стабільності. Учасниці руху відкидають інструменталізацію репродуктивних можливостей жінок й обирають дистанціювання від суспільства, яке вони сприймають як непоправне. Хоча прихильниці 4B і прагнуть сприяти суспільним змінам за допомогою особистих демонстрацій, онлайн-активізму та показу альтернативного способу життя для інших жінок, вони не зосереджені на зміні думок і поглядів чоловіків, розглядаючи їх як гнобителів[5]. Історія та впливиРух 4B отримав початкове визнання у Twitter у 2019 році та через різні фем-акаунти в соцмережах та виник із серії попередніх соціальних рухів, які набули популярності в соцмережах[3]. Однією з примітних особливостей руху, як й інших корейських цифрових феміністичних рухів, є те, що його учасниці часто називають себе «анонімними жінками», оскільки прийнято не розголошувати особисті дані в Інтернеті[2]. Загалом 4B функціонує як онлайн-спільнота, де жінки беруть участь у відкритих дискусіях про розвиток руху та уявлення про майбутнє без чоловіків. 4B слугує платформою для жінок для висловлення своїх розчарувань та занепокоєння щодо життя в консервативному суспільстві, сприяючи почуттю солідарності. Крім того, платформа має на меті мотивувати та надихати жінок на протести проти побачень, вступу в сексуальні стосунки, одруження й народження дітей. Завдяки значній присутності в соціальних мережах 4B прагне підвищити обізнаність і залучити більше прихильниць, щоб посилити свій вплив[6]. Хоча точна кількість учасниць залишається невизначеною, оцінки свідчать про діапазон від 5 000 до 50 000 учасниць[7]. Рух Escape the CorsetРух Escape the Corset («Втеча з корсета»), що виник у 2016 році, став джерелом натхнення для 4B. Escape the Corset закликає жінок звільнитися від сексуального, соціального, тілесного та психологічного утиску[8]. Слово «корсет» використовується корейськими феміністками як метафора суспільних механізмів, які зв'язують і пригнічують жінок, включно з токсичними стандартами краси. Примітно, що Південна Корея займає 10-те місце у світі за величиною ринку косметики та є третім за величиною експортером косметики[9]. У суспільстві, де краса має величезне культурне та економічне значення, учасниці руху Escape the Corset критикують косметичні процедури, вимогливі ритуали щодо догляду за шкірою та макіяжу, а також прийняття модного одягу, який розглядається як увічнення споживацтва та мізогінних соціальних норм, і протистоять усьому цьому. На знак протесту вони висловлюють непокору шляхом знищення макіяжу, відмови від косметичних засобів, гоління голови та відмови від модного одягу. Escape the Corset і підхід цього руху до протесту глибоко вплинули на 4B[8]. Південнокорейський #MeTooРух #MeToo виник у США у 2006 році та набув популярності у 2017, і багато інших країн, включно з Південною Кореєю, перейняли цей досвід. У Південній Кореї, як і в інших країнах, #MeToo заохочував жінок висловлювати свій досвід сексуальних домагань та насильства для сприяння соціальним змінам. Незабаром після його заснування наприкінці 2017 року кілька сотень жінок виступили з заявами про сексуальні домагання та насильство[10]. #MeToo також призвів до того, що жінки, змушені до проституції внаслідок Другої світової війни та японської окупації Кореї, уперше й у великій кількості розповіли про пережите насильство[10]. Корейський #MeToo також зосередився на феміцидах, примусовій порнографії та мізогінних практиках на робочому місці. Рух #MeToo також надихнув різні онлайн-кампанії хештегів, найпопулярнішим з яких є #WithYou[10], що покликаний висловити солідарність з постраждалими від сексуального насильства, які виступили в русі #MeToo. Ці хештеги надихнули на створення жіночих груп активісток, таких як Citizens Action to Support the #MeToo Movement, які проводили кампанію за припинення утиску жінок та підтримку постраждалих від сексуального насильства у Південній Кореї[11]. Зміст руху«Чотири „Ні“» охоплюють[12][13]:
Bihon (шлюб)З 2005 року група фемактивісток UnniNetwork просуває «біхон» як політичну програму з метою кинути виклик центральній ролі гетеронормативної сімейної моделі шлюбу в Кореї. Вони прагнули замінити mihon (not married, неодружена) більш нейтральним терміном, bihon — (single, соло)[14]. Однак дискурс не набув великої популярності. З іншого боку, рух 4B використовує «біхон» як інструмент для активного протесту проти панівної культури шлюбу. Хоча практика біхон (шлюбу) була звичайною справою в Кореї до 1990-х, швидкість, з якою гетеросексуальні пари одружуються в країні, з того часу різко знизилася. Bichulsan (дітонародження)Внаслідок економічної незахищеності, яку відчуває молодь, високих витрат на виховання дітей і цін на нерухомість, що посилюється глибоко вкоріненою патріархальною культурою країни, жінки Південної Кореї остерігаються приймати традиційні ролі шлюбу та материнства[15][16][17]. Маючи найнижчий у світі рівень народжуваності, уряд Південної Кореї прийняв пронаталістську політику, спрямовану на стимулювання народжуваності, таку як стипендії для новоспечених батьків, збільшення відпустки по вагітності та пологах і догляду за дитиною[18]. Опитування 2022 року показало, що 65 % жінок порівняно з 48 % чоловіків не хочуть дітей[11]. У країні стабільно спостерігається найнижчий рівень народжуваності у світі[19]. Це призвело до демографічних проблем, таких як «мертвий хрест», де смертність перевищує народжуваність. Половина міст, округів і районів Південної Кореї ризикує втратити значну кількість жителів[20]. У Південній Кореї найнижча народжуваність у світі[21]. З коефіцієнтом народжуваності лише 0,7 (станом на 2023 рік) кожна південнокорейська жінка в середньому матиме менше однієї дитини[22]. Це значно нижче порогового значення 2,1, необхідного для збереження чисельності населення країни[15]. Демографічна криза настільки виражена, що Інститут показників й оцінки здоров'я Університету Вашингтону в Сіетлі передбачає, що населення країни, яке становить близько 51 мільйона, може зменшитися приблизно вдвічі до кінця століття[16]. Biyeonae (побачення) and Bisekseu (секс)Жінки руху 4B також відмовляються від побачень, романтичних і сексуальних стосунків з чоловіками, вважаючи їх продовженням патріархальної сімейної структури[2]. Приймаючи самотність, вони переорієнтовуються на своє майбутнє поза шлюбом і переприсвоюють власні тіла вже не як репродуктивні центри для пронаталістської системи[2]. Інші країниСШАУ відповідь на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах в США 2024 року американські жінки почали публікувати відео, на яких обурюються «поразкою жінки та перемогою чоловіка, який хоче позбавити жінок прав». Окрім того, вони заявляли, що «відмовляються на 4 роки від сексу» і «якщо чоловіки не поважають тіла жінок, то не повинні мати до них доступу»[23]. Масштаб рухуНавесні 2024 року південнокорейський рух 4B був популярною темою в західних соціальних мережах. Англомовні користувачі TikTok стверджували, що низька народжуваність у Південній Кореї пояснюється рухом 4B[24]. Але опоненти стверджували, що масштабність руху перебільшена[25]. Наприклад, блогерка Анна Лі, яка живе в Сеулі, заявила, що ЗМІ перебільшують масштаби 4B і що рух становить дуже невелику частку всього населення країни[26]. Див. такожПримітки
Information related to Рух 4B |