СР-3 «Вихр»

СР3 «Вихр»
СР3 «Вихр»
	; 9-мм малогабаритний автомат СР-3 «Вихр»
Тип	автомат
Походження	Росія
Історія використання
На озброєнні	1996 — по т. ч.
Оператори	Війська спеціального призначення
Війни	Друга чеченська війна, Війна на сході України, Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розробник	А. Д. Борисов ; В. М. Левченко ; А. І. Тишликовов
Розроблено	1994
Виробник	ЦНИИТОЧМАШ
Виготовлення	1996 — по т.ч.
Виготовлена; кількість	виробництво триває
Варіанти	СР-3М
Характеристики
Вага	2 кг (без магазину) ; 2,46 кг (повна маса)
Довжина	610/360 мм (CP-3) ; 675/410 мм (СР-3М) ; 970/700 мм (СР-3М з глушником) з розкладеним/складеним прикладом
Довжина ствола	156 мм (без глушника)
Ширина	40 мм
Висота	205 мм
Набій	9x39 мм (СП-5, СП-6)
Калібр	9-мм
Дія	відведення порохових газів, поворотний затвор
Темп вогню	840 раундів/хв (СР3); 900 раундів/хв (СР3М)
Дульна швидкість	295 м/с
	Дальність вогню
Ефективна	200 м
Система живлення	секторний магазин на 10 або 20 патронів (для СР3М також і на 30 патронів)
Приціл	регульований відкритий на 100 і 200 м (на СР-3М можлива установка оптичного або нічного прицілів)
	СР-3 «Вихр» у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вихор (значення).

СР3 «Вихр» (укр. Вихор) — компактний російський автомат, розроблений в Климовському ЦНИИТОЧМАШ конструкторами А. Д. Борисовим і В. М. Левченко у 1994. Доведений до випуску конструктором А. І. Тишликововим і був запущений в серійне виробництво в 1996.

Створений на основі безшумного автомата АС «Вал», з яким уніфікований по основних деталях, що позитивно позначається на виробництві та експлуатації зброї.

При використанні спеціальних бронебійних набоїв СП-6 дозволяє успішно вражати противника у бронежилетах 3 класу захисту на відстані до 200 м. Невеликі розміри СР-3 сприяють прихованому носінню.

Пізніше був розроблений модернізований варіант СР-3М, який повинен був об'єднати в собі властивості СР-3, снайперської гвинтівки «Гвинторіз» і автомата АС «Вал».

Конструкція

Будова СР3 в цілому аналогічно АС «Вал»: газовідвідний автомат і замикання ствола затвором на 6 бойових упорів.

Разом з СР3 не може використовуватися глушник.

Ударно-спусковий механізм ударникового типу також аналогічний «Валу» і дозволяє вести вогонь одиночними пострілами і безперервними чергами.

Запобіжник і перемикач вогню розділені: перемикач вогню кнопкового типу розташований за спусковим гачком, а двосторонній запобіжник — на ствольній коробці.

Замість рукоятки затвора над цівкою є два рушії, які відтягуються пальцями. Приклад, який складається, виконаний штампуванням із сталі, а пістолетна рукоятка і цівка — з надміцної пластмаси.

СР3М відрізняється можливістю використання глушника, металевих магазинів на 30 патронів, встановлення оптичних і нічних прицілів, рамковим прикладом, який складається вліво (запозиченим у АС «Вал»), прапорцевим запобіжником, виконаним за типом СВД, новою цівкою і додатковою рукояткою, яка складається.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, гвинтівку ВСС «Винторез», автомати СР.3М та АС «Вал» та набої для них^[1].

Примітки

↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: СР-3 «Вихр»

Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.

[1]