Саблєв Павло Юхимович
Павло Юхимович Саблєв (14 липня 1903, село Нові Сиваї, тепер Хіславичського району Смоленської області, Російська Федерація — 17 березня 1975, місто Харків) — український радянський діяч, машинобудівник, директор Харківського тракторного заводу. Герой Соціалістичної Праці (5.08.1966). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань. Член ЦК КПУ в 1956—1971 р. БіографіяНародився в родині селянина. Закінчив семирічну школу. Трудову діяльність розпочав у 1922 році технічним робітником у радянській установі. У 1924—1925 роках — слюсар Краматорського металургійного заводу на Донбасі. У 1925—1927 роках — служба у Червоній армії. З 1927 року — студент робітничого факультету, студент Харківського механіко-машинобудівного інституту. У 1935 році закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут. У 1935—1937 роках — інженер-дослідник, старший інженер-конструктор, керівник групи Українського науково-дослідного інституту автодизелів (Харківського дизель-моторного заводу № 75). У 1937—1940 роках — начальник лабораторії Харківського заводу імені Комінтерну. У 1940—1941 роках — заступник секретаря партійного комітету Харківського заводу транспортного машинобудування. У 1941 році — керівник конструкторського бюро Харківського заводу транспортного машинобудування. У 1941—1944 роках — керівник конструкторської групи СКБ-75 Кіровського заводу Наркомату танкової промисловості СРСР у Челябінську. У 1944—1946 роках — заступник секретаря партійного комітету Челябінського тракторного заводу РРФСР. У 1946—1947 роках — заступник начальника конструкторського бюро Харківського заводу транспортного машинобудування. У 1947—1950 роках — секретар партійного комітету, парторг ЦК ВКП(б) Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. У 1950—1954 роках — директор Харківського моторобудівного заводу «Серп і Молот». У 1954—1969 роках — директор Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. З 1969 року — на пенсії у місті Харкові. Нагороди
Посилання
|