Савченко Іван Григорович

Савченко Іван Григорович
Народився	2 березня 1862(1862-03-02)  Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	3 листопада 1932(1932-11-03) (70 років)  Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Діяльність	імунолог, мікробіолог, патологоанатом
Alma mater	Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Галузь	малярія
Заклад	Казанський державний університет Kazan Research Institute of Epidemiology and Microbiologyd[1]
Посада	професор
Вчителі	Мечников Ілля Ілліч

Іва́н Григо́рович Са́вченко (18 лютого (2 березня) 1862(18620302), Роменський повіт Полтавської губернії, тепер Сумська область — 3 листопада 1932, Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР) — український патолог, мікробіолог та імунолог родом із Лубенського полку Гетьманщини. Засновник та директор Кубанського хіміко-бактеріологічного інституту.

Закінчив медичний факультет Київського університету і до 1895 року працював у ньому.

Учень Г. М. Мінха, сподвижник І. І. Мечникова^[2]. Був у закордонному науковому відрядження до Інституту ім. Пастера (1896 рік), де працював над проблемою фізичної природи та механізму фагоцитозу.

З 1896 по 1919 рік працював у Казанському університету, екстраординарний професор кафедри загальної патології (з 1897 року). Першим почав викладати студентам бактеріологію (1903 рік), створив Бактеріологічний інститут (Казань). У 1905 році оприлюднив повідомлення про своє відкриття скарлатинозного токсину.

1919 року отримав українське громадянство та повернувся до УНР, яку невдовзі окупувала большевицька Московщина. 1920 року евакуювався на Кубань, там — професор Кубанського університету в Краснодарі з 1920 року (з 1922 року — медичного інституту), викладав загальну патологію і медичну мікробіологію. Був засновником та директором Кубанського хіміко-бактеріологічного інституту.

1893 року разом із Данилом Заболотним зробив на собі небезпечний дослід: випив живу холерну культуру, після попередньої пробної імунізації, щоб довести ефективність імунізації через рот (цим досвідом покладено було початок методам ентеровакцинації).

У галузі теоретичної імунології велике значення для науки мав цикл праць Савченко та його співробітників із фагоцитозу. Савченко працював також над організацією протиепідемічної служби на Кубані (боротьба з малярією, черевним тифом, скарлатиною).

Опублікував понад 100 наукових праць, які були присвячені інфекційній патології, імунітету, фагоцитозі, онкології, патологічній гістології, дослідженню прокази, холери, сибірки, епідемічного поворотного тифу, ревматизму, пневмонії та ін. Зокрема:

• Несколько слов о палочке доктора Е. В. Ворониной и о клинических формах заболеваний, ею вызываемых. — Кубан. науч.-мед. вестн., 1922, № 1-6, С. 9-14.
• К патогенезу тропической малярии по сывороточным реакциям иммунитета. — Юго-Вост. вестн. здравоохр., 1924, № 3-4, С. 147—148.
• Специфическая реакция связывания комплемента при малярии. — Тр. Кубан. окр. маляр. станции. Краснодар, 1926, С. 1011—1021.
• К вопросу о микробицидности сывороток гаметоносителей по отношению к формам шизонтов при malaria tropica. — Тр. Кубан. окр. маляр. станции. 1926, С. 33-39.
• К учению о лихорадке. — Казан.мед. журн., 1926, № 5/6, С. 524—531.
• Специфическая реакция отклонения комплемента при малярии и ее практическое применение. — Тр. 9 Всесоюз. съезда бактер., эпид. и сан. врачей. Л., 1926, С. 219.
• Реакция отклонения комплементу при malaria quartana. — Казан. мед. журн., 1929, № 3, С. 272—273.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Савченко Іван Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• В. И. Диденко. Савченко Иван Григорьевич // Большая Медицинская Энциклопедия (БМЭ), под редакцией Петровского Б. В., 3-е издание, т. 22(рос.)
• Бабичев С. А., Малышева Т. В., Кроличенко Т. П., Сиюхова Ф. Ш., Качанова О. А., Вяткина Г. Г. К 150-летию со дня рождения И. Г. Савченко. Международный журнал экспериментального образования. — 2012. — № 4 (часть 2) — С. 35-37(рос.)

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2019)