Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Сагайдак

Сагайдак російського царя Олексія І Тишайшого.

Сагайда́к[1] або сайда́к[2] — назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев'яним футляром зі стрілами[3], пізніше просто футляр для стріл, колчан[1]. Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття. У скіфів був відомий під назвою горит.

Слово походить від тюрк. sadaq («сагайдак»), монг. sagadag («лук разом зі стрілами», «сагайдак»)[3]. Питомо руське слово тула за походженням пов'язане з «тулити».

Зрідка сагайдаком могли називати й лук[1], чохол для рушниці, музичного інструмента тощо[1].

Від слова сагайдак походять прізвища Сагайдак, Сагайдачний.

Примітки

  1. а б в г Сагайдак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сайдак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya