Сагайда́к[1] або сайда́к[2] — назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев'яним футляром зі стрілами[3], пізніше просто футляр для стріл, колчан[1]. Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття. У скіфів був відомий під назвою горит.
Слово походить від тюрк.sadaq («сагайдак»), монг.sagadag («лук разом зі стрілами», «сагайдак»)[3]. Питомо руське слово тула за походженням пов'язане з «тулити».