|
Севгі Сойсал
Севгі Сойсал (тур. Sevgi Soysal, до шлюбу Севгі Єнен; 30 вересня 1936, Стамбул, Туреччина — 22 листопада 1976, там же) — турецька письменниця[5], лавреатка кількох літературних премій. БіографіяНародилася в Стамбулі 30 вересня 1936 року. Стала третьою дитиною з шести в сім'ї Мітхата Єнена, архітектора-державного службовця, та німкені Аннелізи Рупп, яка взяла турецьке ім'я Аліє[6]. Після закінчення школи в Анкарі вивчала археологію в університеті Анкари, але не закінчила його[7][8][9]. У Стамбульському університеті вивчала література та французьку мову[10]. 1956 року вийшла заміж за поета і перекладача Оздеміра Нутку. Вони поїхали до Німеччини, де протягом року відвідувала лекції з археології та театру в Геттінгенському університеті. В Німеччині Севгі завагітніла і повернулася до Туреччини. 1958 року народила сина, якого назвали Коркут[11][12]. У 1960—1961 роках працювала в Культурному центрі посольства Німеччини та Ankara Radio[en][13]. Вона також зіграла в театральній постановці Халдуна Дормена «Zafer Madalyası» в театрі «Meydan» в Анкарі. 1965 року вийшла заміж за Башара Сабунку, з яким познайомилася в театрі[14]. Після перевороту 12 березня 1971 року її звинуватили в приналежності до організації лівого толку і посадили до в'язниці. У в'язниці познайомилася з професором конституційного права Мумтазою Сойсалою, якого затримали за комуністичну пропаганду. Вони одружилися у в'язниці. У грудні 1973 року вона народила доньку Дефну, а в березні 1975 року — дочку Фунду. Її знову заарештували за політичними мотивами. Вона провела вісім місяців за ґратами і два з половиною місяці у вигнанні в Адані[15][16].  Їй діагностували рак грудей, і внаслідок операції 1975 року їй видалили одну молочну залозу. У вересні 1976 року перенесла ще одну операцію і поїхала з чоловіком до Лондона на лікування. Повернувшись додому, померла в Стамбулі 22 листопада 1976 року у 40 років[17]. Її поховали на цвинтарі Зінджирлікую в Стамбулі[18]. Творчість1962 року видала збірку оповідань «Tutkulu Perçem» («Пристрасний чубчик»). Того ж року почала співпрацювати з Турецькою телерадіокорпорацією (TRT)[19]. Її роман 1970 року «Yürümek» («Прогулянка») про стосунки між чоловіками та жінками[20] нагороджений премією Турецької телерадіокорпорації, але був заборонений «за непристойність»[21][22]. Перебуваючи у шлюбах вона підписувала свої твори за прізвищами чоловіків: Севгі Нутку, Севгі Сабунджу та Севгі Сойсал[5]. Вибіркові твориСеред її відомих творів[23][24][25]:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
