Сейшельська креольська мова (фр. créole seychellois, англ. Seychellois Creole) або Сеселва (сейш. Seselwa) — один з діалектів маврикійсько-сейшельського наріччя маскаренської креольської мови. Є однією з офіційних мов Сейшельських Островів (поряд з англійською та французькою) і основною мовою спілкування сейшельців.
Опис
Відразу після отримання незалежності однією з цілей уряду Сейшельських Островів була кодифікація та розвиток Сейшельської мови, створення для неї власної орфографії та написання граматики. Для цього був створений Креольський інститут (Lenstiti Kreol).
| + Порівняння на французькій і сейшельській
|
Фраза
|
| Сейшельська
|
Nou |
|
tou |
bezwen |
|
travay |
ansanm |
pou |
kree |
nou |
lavenir
|
| Французька вимова (МФА)
|
/ Nuz / |
/ a.vɔ / |
/ tus / |
/ bə.zwɛ / |
/ də / |
/ tra.va.je / |
/ ɑ.sɑbl / |
/ pur / |
/ kre.e / |
/ nɔtr / |
/ av.nir /
|
| Французька
|
Nous |
avons |
tous |
besoin |
de |
travailler |
ensemble |
pour |
créer |
notre |
avenir
|
| Переклад
|
Ми |
маємо |
все |
необхідність |
(чого?) |
Роботи |
разом |
для |
створення |
нашого |
майбутнього
|
У сейшельській креольській визначений артикль, утворений від фр. le, la і les, розвинувся у постійний префікс наступного за ним слова. Так майбутнє буде lavenir(з фр. avenir). Аналогічно у множині, les Îles Éloignées Seychelles(Зовнішні Сейшельські острови) стали Zil Elwanyen Sesel в сейшельській, де Zil вийшло з «les Îles» [le " 'z'il].
Орфографія
В сейшельській мові використовується 21 латинська буква:
A B D E F G I K L M N O P R S T U V W Y Z
Літери C, H, J, Q та X ніколи не використовуються в сейшельській креольській. Буква «U» використовується тільки в поєднанні з «O»:tou[tu],nou[nu],poul[pul].
Зразки текстів
Порівняння з родинними креольськими мовами на сусідніх островах:
| Французька |
Маврикійська
креольська
мова |
Родрігеська
креольська
мова |
Сейшельська
креольська
мова |
Реюньйонська
креольська
мова |
Переклад
|
| Peuples créoles du monde entier, donnons-nous la main. |
Tou dimoune ki koz langaz kreol anou mars ansam. |
Tou kreol lor la ter, anou marye pyke. |
Tou pep Kreol dan lemonn, annou atrap lanmen. |
Anou pèp kréol dan lo Monn antyé anon mèt ansanm. |
Усі креоли світу, беріться за руки («об'єднуйтеся»).
|
| Nous sommes créoles, et donc nous parlons créole. |
Nou finn ne kreol, alor nou noz kreol. |
Nou kreol, nou koz nou lang. |
Nou Kreol, alor nou koz Kreol. |
Nou lé kréol, nou koz kréol. |
Ми - креоли і тому ми говоримо по-креольськи.
|
| Le créole est la puissante langue de notre patrie car il est parlé par tout le monde. |
Langaz kreol pli gran patrimwann nou pei parski tou dimounn koz li. |
Kreol li enn gran lang kot nou parski tou dimoune kose li. |
Kreol i lalang pli pwisan nou patri akoz tou dimoun i koz li. |
Lo kréol lé la lang lo pli gabyé nout nasyon parské tout domoun i koz ali. |
Креоль - наймогутніша мова нашої батьківщини, бо на ній говорить весь світ.
|
Рахунок до 10:
- 1: Enn
- 2: De
- 3: Trwa
- 4: Kat
- 5: Senk
- 6: Sis
- 7: Set
- 8: Ywit
- 9: Nef
- 10: Dis
Молитва Отче наш:
- Ou, nou papa ki dan lesyel,
- Fer ou ganny rekonnet konman Bondye.
- Ki ou renny i arive.
- Ki ou lavolonte i ganny realize
- Lo later parey i ete dan lesyel
- Donn nou sak zour nou dipen ki nou bezwen.
- Pardonn nou pour bann lofans
- Ki noun fer anver ou,
- Parey nou pardonn sa ki n ofans nou.
- Pa les tantasyon domin nou,
- Me tir nou dan lemal.
Див. також
Примітки
Література
- Corne, Chris. Seychelles Creole grammar: elements for Indian Ocean Proto-Creole reconstruction. - Tübingen: TBL-Verlag Gunter Narr, 1977. ISBN 3-87808-091-3
- Gouvernement Des Seychelles. Le système d'éducation aux Seychelles, Ministère de l'éducation et de l'Information de la république des Seychelles, janvier 1982.
- Hachette Multimédias. «Seychelles» dans Le dossier multimédia. Paris, 1997-1998,
- Hoareau, M.-R. «Le créole seselwa dans tous ses états» dans Études créoles, Paris, vol. XXVIII, no 2, Éditions de l'Harmattan, p. 67-89.
- Livi, Giovanni. «L'utilisation du créole (seselwa) dans l'enseignement, un défi culturel» dans Le Courrier, no 119, Bruxelles, janvier-février 1990, p. 60-62.
- Perreau, Joëlle. «Enseignement et apprentissage du français en milieu créolophone aux Seychelles» dans Appropriation du français et pédagogie convergente dans l'océan Indien, Paris, Éditions des archives contemporaines, 2007, p.97-109.
Посилання
