Сент-Марі-де-Ре

Сент-Марі-де-Ре; Sainte-Marie-de-Ré
Країна	Франція
Регіон	Нова Аквітанія
Департамент	Приморська Шаранта
Округ	Ла-Рошель
Кантон	Сен-Мартен-де-Ре
Код INSEE	17360
Поштові індекси	17740
Координати	46°09′02″ пн. ш. 1°18′35″ зх. д.H G O
Висота	0 - 17 м.н.р.м.
Площа	9,84 км²
Населення	3372 (01.01.2021)
Густота	342,7 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Gisèle Vergnon; 2020-2026

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Сент-Марі.

Сент-Марі́-де-Ре (фр. Sainte-Marie-de-Ré) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Приморська Шаранта. Розташований на острові Іль-де-Ре. Населення — 3372 особи (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 410 км на південний захід від Парижа, 135 км на захід від Пуатьє, 12 км на захід від Ла-Рошель.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[3]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

1498

279

133

342

421

279

44

Жінки

1524

220

122

334

467

333

48

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
44	85 +	48
39	80-84	63
71	75-79	82
79	70-74	90
90	65-69	98
106	60-64	102
118	55-59	145
118	50-54	118
79	45-49	102
126	40-44	98
98	35-39	106
71	30-34	71
47	25-29	59
51	20-24	55
82	15-20	67
110	10-14	86
114	5-9	79
55	0-4	55

Економіка

2010 року серед 1879 осіб працездатного віку (15—64 років) 1330 були активними, 549 — неактивними (показник активності 70,8%, у 1999 році було 69,7%). З 1330 активних мешканців працювало 1189 осіб (604 чоловіки та 585 жінок), безробітними було 141 (54 чоловіки та 87 жінок). Серед 549 неактивних 166 осіб було учнями чи студентами, 266 — пенсіонерами, 117 були неактивними з інших причин^[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 1490 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 3502,5 особи, медіана доходів виносила 22 955 євро на одного особоспоживача^[5]

Галерея зображень

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Приморська Шаранта

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Франція» Портал «Географія»

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[4] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[5] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]