Сен-Лоран-де-Мортьє

Сен-Лоран-де-Мортьє; Saint-Laurent-des-Mortiers
Країна	Франція
Регіон	Пеї-де-ла-Луар
Департамент	Маєнн
Округ	Шато-Гонтьє-сюр-Маєнн
Кантон	Б'єрне
Код INSEE	53231
Поштові індекси	53290
Координати	47°46′22″ пн. ш. 0°32′46″ зх. д.H G O
Висота	41 - 82 м.н.р.м.
Площа	10,06 км²
Населення	196 (2011-01-01)
Густота	19,48 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Henri Boivin; 2014-2020

Сен-Лора́н-де-Мортьє́ (фр. Saint-Laurent-des-Mortiers) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Маєнн. Населення — 196 осіб (2011)^[1].

Муніципалітет був розташований на відстані^[2] близько 250 км на південний захід від Парижа, 100 км на північний схід від Нанта, 38 км на південний схід від Лаваля.

Історія

1 січня 2019 року Сен-Лоран-де-Мортьє, Аржантон-Нотр-Дам, Б'єрне i Сен-Мішель-де-Фен було об'єднано в новий муніципалітет Б'єрне-ле-Віллаж.

Демографія

Динаміка населення (INSEE^[3] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

108

32

12

28

20

12

4

Жінки

92

16

8

20

28

0

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
4	85 +	0
4	80-84	12
4	75-79	4
0	70-74	8
4	65-69	4
8	60-64	4
0	55-59	4
8	50-54	12
4	45-49	0
16	40-44	16
12	35-39	0
0	30-34	4
0	25-29	0
4	20-24	4
8	15-20	4
4	10-14	12
24	5-9	4
4	0-4	0

Економіка

2010 року серед 117 осіб працездатного віку (15—64 років) 92 були активними, 25 — неактивними (показник активності 78,6%, у 1999 році було 70,2%). З 92 активних мешканців працювали 82 особи (47 чоловіків та 35 жінок), безробітними було 10 (4 чоловіки та 6 жінок). Серед 25 неактивних 4 особи були учнями чи студентами, 8 — пенсіонерами, 13 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 80 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 211,5 особи, медіана доходів виносила 15 085 євро на одного особоспоживача^[6]

Посилання

Сен-Лоран-де-Мортьє на сайті французького Національного інституту географії^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Маєнн

Примітки

↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Saint-Laurent-des-Mortiers sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[dem1-1] Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Saint-Laurent-des-Mortiers sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією

[4] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[5] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)

[6] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]