Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Синіцин Іван Флегонтович

Синіцин Іван Флегонтович
Народився6 липня 1911(1911-07-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
село Новозакатново Кінешемського повіту Костромської губернії, тепер Вічузького району Івановської області, Російська Федерація
Помер26 червня 1988(1988-06-26) Редагувати інформацію у Вікіданих (76 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьінженер-механік, політик
Alma materНижньогородський державний технічний університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель»

Іван Флегонтович Синіцин (6 липня 1911(19110706), село Новозакатново Кінешемського повіту Костромської губернії, тепер Вічузького району Івановської області, Російська Федерація — 26 червня 1988, місто Москва) — радянський діяч, міністр тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, голова РНГ Волгоградського (Нижньоволзького) економічного району. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—10-го скликань.

Біографія

Народився в родині робітника. У 1928—1929 роках — кресляр заводу «Металіст» міста Вічуги.

У 1929—1932 роках — учень Нижньогородського автомеханічного технікуму, технік-технолог.

У 1932—1936 роках — майстер, начальник сектора, технолог, старший технолог відділу праці та якості Горьковського автомобільного заводу.

У 1936—1940 роках — начальник відділу технічного контролю, начальник цеху, головний механік заводу «Красная Этна» міста Горький.

У 1937 році закінчив вечірнє відділення Горьковського індустріального інституту імені Жданова, інженер-механік.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1944 роках — головний інженер, у 1944—1946 роках — директор заводу «Красная Этна» міста Горький.

У 1946—1950 роках — директор Уральського автомобільного заводу міста Міас Челябінської області.

У 1950—1957 роках — директор Сталінградського тракторного заводу.

29 травня 1957 — 25 грудня 1962 року — голова Ради народного господарства (РНГ) Сталінградського (Волгоградського) економічного адміністративного району.

25 грудня 1962 — 2 жовтня 1965 року — голова Ради народного господарства (РНГ) Нижньоволзького економічного району.

2 жовтня 1965 — 10 жовтня 1980 року — міністр тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР.

З жовтня 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 26 червня 1988 року. Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання

Примітки

Джерела

Kembali kehalaman sebelumnya