Скнилів розташований у західній частині Золочівського району. Відстань до райцентру становить 23 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Красне становить 7 км. Через село проходить місцева автодорога С140206 Красне — Чемеринці.[2]
За даними археології на території села, в урочищі Горб, на мисоподібному підвищенні правого берега Гологірки у XII–XIII ст. існувало поселення, яке, можливо, було боярською садибою. В межах садиби ще у 1863 році знайдено бронзовийенколпіон із дзеркальним зображенням, зібрано фрагменти кружальних горщиків.[3]
Село Скнилів (лат.Sknylow, Sknielow, Sknilow) згадується у податкових реєстрах Белзького воєводства за 1531 рік та пізніших реєстрах 1536–1578 років.[4]
У 1708 році в селі вже була власна парафія в складі Глинянського намісництва (пізніше деканату) та церква святих Кузьми і Дем'яна.[5]
Скнилів позначений на мапах фон Міґа 1779–1783 рр.[6], у той час тут була церква та водяний млин на річці.
Станом на 1880 рік[7] в селі було 92 будинки, де мешкало 626 осіб. За віросповіданням: 537 — греко-католики, 56 — римо-католики, 33 юдеї, а за національною приналежністю — 524 русини-українці, 102 поляки. Римо-католицька парафія знаходилася в Глинянах, греко-католицька — у самому Скнилові та належала до Унівського деканату. До парафії Скнилів належала також Мала Вільшанка. В селі була церква святих Кузьми і Дем'яна, однокласна школа з руською (українською) мовою викладання (діяла з 1861 р.); працювала також позичкова каса з капіталом у 607 золотих ринських та водяний млин.
↑Гупало Віра. Звенигород і Звенигородська земля у XI—XIII століттях (соціоісторична реконструкція). – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. – с. 445
.jpg)
.png){kind=small}
