Сли́нні за́лози — це травні залози, протоки, які відкриваються у ротову порожнину. Вони секретують травний сік — слину. Розрізняють малі та великі слинні залози.
піднижньощелепні — альвеолярно-трубчастої будови, виділяють серозний секрет, вивідна протока відкривається на дні ротової порожнини в основі вуздечки язика;
під'язикові — дифузно розсіяні під слизовою дна рота, виділяють мукозний (багатші на муцин) секрет, протоки відкриваються спільно з протокою піднижньощелепної залози (головна) і дифузно в різних ділянках слизової рота. Крім крупних, поверхня слизової рота всіяна великою кількістю дрібних залоз, які постійно її зволожують.
Хвороби слинних залоз
Поширеною хворобою слинних залоз є запалення — сіалоаденіт:
субмаксиліт, якщо це запалення піднижньощелепних залоз,
субглосит — якщо це запалення під'язикових залоз.
Причиною розвитку такого запалення слинних залоз є різноманітні віруси та бактерії[1]. Симптоми:
Сухість у роті;
Утруднене відкривання рота;
Підвищення температури тіла;
Почервоніння, набряк на стороні ураження;
Порушення смаку, неприємний присмак у роті;
Больові відчуття під час пережовування їжі.
Більшість запальних захворювань слинних залоз проходить самостійно, але можливе виникнення ускладнень.
Крім запалень слинних залоз хворобами їх є сіалолітіаз (утворення каменів у залозі, проходження їх по протоках і можлива обтурація протоку), пухлини тощо.