Автор локалізує слов'ян на південному узбережжі Балтійського моря. Однією із значних слов'янських держав є «Русія» (лат.Rucia) з центром в «Хуе» (лат.Chue), яка раніше називалася «Остроґардом» (лат.Ostrogard) і «Хуніґардом» (лат.Chunigard), де раніше там жили гуни. Єдиними слов'янами язичниками залишаються пруси. На берегах Одри живуть венети, а в гирлі цієї річки стояв колись язичницьке слов'янське місто «Юмнета» (лат.Iumneta). На заході слов'яни жили і в межиріччі Ельби та Одера. Далі автор перераховує такі слов'янські міста як м. Мекленбург (лат.Mikilinburg, місто бодричів) і м. Ретра (Радогощ).
Потім описуються подвиги Карла I Великого, який підкорив саксів. Деякі слов'янські племена також стали підданим Карла I. Центром освіти слов'ян і данів став Гамбург. Проте пізніше ця імперія була розділена на частини:
Гельмольд. Славянская хроника / пер. Л. В. Разумовской. — г. Москва: изд. АН СССР, 1963 г. (рос.)
Арнольд Любекский. «Славянская хроника» // Латиноязычные источники по истории Древней Руси. Германия. Середина XII- середина XIII в. — г. Москва, изд. Институт истории АН СССР, 1990 г. (рос.)
Арнольд Любекский. «Славянская хроника» // Адам Бременский, Гельмольд из Босау, Арнольд Любекский. Славянская хроника / Перевод с латин. И. В. Дьяконова, Л. В. Разумовской, редактор-составитель И. А. Настенко. — г. Москва: изд. «СПСЛ», «Русская панорама», 2011 г. — С. 306–488. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — ISBN 978-5-93165-201-6. (рос.)