Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Смбат VII Багратуні

Смбат VII Багратуні
Помер25 квітня 775[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Q63301960?, Bagrevandd, Айрарат, Вірменський емірат[1][2]
·загиблий у бою Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсуверен
Знання моввірменська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникBattle of Bagrevandd Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулгахерец ішханd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадагахерец ішханd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідБагратіди вірменські Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАшот III Багратуні[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриVasak Bagratunid Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиАшот IV Багратуні[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Shapuh Bagratunid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і Q21009036? Редагувати інформацію у Вікіданих

Смбат VII Багратуні (вірм. Սմբատ Է Բագրատունի; д/н —775) — 13-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 770775 роках. За переліком Багратуні-правителів рахується як Смбат III.

Життєпис

Син гахерец ішхана Ашота III. У 740-х роках брав участь разом з батьком проти роду Маміконян. Після засліплення батька 748 року відступив з ним до родинних земель. 750 року приєднався до стриєчного брата Саака III. 753 року отримав від останнього посаду спарапета.

761 року після смерті батька успадкував родинні володіння. 770 року за смертю Саака III призначається халіфом аль-Мансуром новим гахерец ішханом. Втім у 775 році приєднався до повстання Мушела VI Маміконяна. Вони разом взяли в облогу Карінн, але лише втратили дозволивши арабському полководцю Амру ібн Амру підійти до Двіна. При цьому Смбат VII ігнорував повідомлення про небезпеку від свого родича Ашота Багратуні з Тарона. Зрештою у вирішальній битві при Баграванді вірменське військо зазнало поразки, а Смбат VII загинув. Титул гахерец ішхан привласнив небіж Ашот Багратуні.

Родина

Дружина — сестра Самвела Маміконяна, ішхана Тарона

Діти:

  • Ашот (760—826), гахерец ішхан
  • Шапух (д/н—821/822), ішхан Тайка
  • Баграт (д/н—792)

Примітки

Джерела

  • René Grousset, Histoire de l'Arménie des origines à 1071, Paris, Payot, 1947 (réimpr. 1973, 1984, 1995, 2008)
  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006
Kembali kehalaman sebelumnya